Мій чоловік працює в колективі, де всі знають, що він одружений і при цьому деякі особи примудряються робити речі, які мене просто дивують. Я навіть не знаю, як реагувати. Ситуація полягає в тому, що раніше мій чоловік працював на себе і у нас взагалі не було жодних проблем щодо колег та інших людей. У нас є своє коло знайомих та друзів, з якими є певні стосунки та всім комфортно.
Тут же мій чоловік пішов на роботу та пів року працює у колективі з 30 людей. Справа в тому, що у чоловіка ненормований графік, а з проектами і потрібно постійно бути на зв’язку. Деякі дівчата колеги просто почали дзвонити йому о 22-23 годині вечора, з приводу чогось дізнатися про роботу. Він брав слухавку, бо думав щось термінове, але жодного разу термінового нічого не було.
Звичайно він зараз не бере слухавку, але вони навіть примудряються писати йому в месенджерах поки він не вийде на зв’язок. А потім по півгодини питатимуть якусь нісенітницю. Далі деякі із них скидали фотки в месенджер у купальниках, а потім видаляли, коли бачили, що він прочитав і нічого не відповів. Писали йому, що випадково відправили і хотіли не туди. Це старий як світ прийом, відправили помилково, ага.
Я виглядаю добре, тому комплексів чи страхів у мене немає. Але ці ситуації все одно напружують. Але найбільше мене вивели кілька недавніх ситуацій.
Спершу одна колега запросила мого чоловіка увечері до себе додому на День народження. При тому, що він із нею у нормальних відносинах, але не в якихось супер дружніх. Він не пішов, бо мене вона не запрошувала. Вона йому ще ввечері дзвонила, буде він чи ні, хоч він спочатку сказав, що не зможе. Вона просила його прийти. Я просто була в шоці.
Через деякий час друга колега теж запросила до себе деяких співробітників, у тому числі мого чоловіка до себе на День народження. Справа в тому, що вона запросила туди і незаміжніх співробітниць теж. Чоловіка звісно запросили без мене. Він знову ж таки не пішов. Потім через короткий час я дізналася, що ці дівчата, яких теж покликали, сохнуть по моєму чоловікові.
Звичайно, вони знають, що він одружений. Вони навіть бачили мої фотографії. Дістають начальника, щоби поставили мого чоловіка з ними в графік. Змагаються, хто перший встигне працювати з ним.
І тут днями кличе його ще одна колега на День народження свого онука, якому 7 років! У неї дочка трохи старша за мене. Незаміжня. Мій чоловік раз у житті бачив того хлопчика. Вони звуть його на 7 вечора без мене. І теж будуть там ці самотні колеги та звісно її незаміжня дочка. При цьому чоловік працює в цьому колективі лише пів року і має лише робочі відносини з усіма.
Він знову відмовив, і вони вже починають на нього ображатись, що він не ходить на Дні народження. І висловлюють йому, що як це так із колегами не хоче провести час. Вони ж типу так хочуть усі «дружити». Я навіть не знаю, як реагувати на все це спокійно.
Просто колеги тиснуть на чоловіка, що той не ходить на заходи, а йти без мене він вважає не правильним. Я йти теж не можу, бо мене не запрошують. Коли чоловік зустрічається сам зі своїми друзями, це нормально, але з жінками, з якими він працює і ледве їх знає, це як мінімум дивно.
Мене вже починають захоплювати ревнощі, оскільки такі ситуації повторюються постійно. І як мені на все це реагувати, підкажіть?
Буває ж так у житті: людина роками живе поруч із нами, всміхається, вітається, а в…
— Припленталася, «зірка», — злостиво шепоче жінка собі під ніс, — буде тепер сидіти, балухати…
— Мамо, та заспокойся ти вже! — намагалася заступитися за бабу Тоню донька, але Женя…
— Оленко, а може, млинчиків? — лагідно спитала бабуся, зазираючи дівчині в очі. — Ні,…
Я завжди, знаєте, з якоюсь тихою ненавистю чекала свій день народження. Не тому, що роки…
Знаєте, Валентина — жінка рішуча. У неї все по поличках, усе до ладу. І зараз…