Мій світ звалився, вирішила поговорити з дочкою, спочатку відмовлялася, але потім сказала, що вона не може це контролювати, але одразу сама сказала, що це колись пройде, а якщо ні

Доньці 14 років, ніколи не було проблем, слухняна, вчиться добре, добре малює, ходить до художньої школи, я не могла натішитися. Я, звичайно, все одно контролюю її життя, тим більше у світлі останніх подій, перевіряю її соціальні мережі, але таємно.

Влітку вона потоваришувала з дівчинкою 16 років і нещодавно в їхньому листуванні побачила, що дочка освідчується їй у коханні, і не просто як до подруги, а з елементами близькості. Мій світ звалився.

Вирішила поговорити з дочкою, спочатку відмовлялася, але потім сказала, що вона не може це контролювати, але одразу сама сказала, що це колись пройде. А якщо ні?

Я, звичайно ж, сказала їй, що люблю і любитиму її завжди. Я стала дізнаватися про цю дівчинку більше і дізналася, що вона дуже депресивна, з негативними думками, у листуванні всі ці негативні думки висловлює моїй дочці, а дочка, як дуже добра і чуйна дівчинка, починає її заспокоювати, освідчуватися в коханні.

І тепер, тільки-но дочка зустрічається з цією дівчинкою, у мене виникає неконтрольована паніка, і я починаю влаштовувати розбірки з дочкою. Вирішила обмежити їхнє спілкування.

Дочка сердиться на мене, плаче і сама теж сильно переживає. У листуванні пише їй, що ненавидить мене, що я її дістаю.

А я боюся, що вона втягне її теж у ці негативну настрої та ось такі стосунки, не знаю, що гірше. Розумію, що зовсім зустрічатися не можна заборонити, але що робити?

Як далі поводитися? Як пережити? Адже я зовсім не готова була до всього цього.