Мої колеги на обіді дивляться дурнуваті відео з інтернету, жінкам по 40 років, а мізків немає

Працюю у своєму колективі вже 9 років. Мене повністю влаштовує моя робота — у соціальній сфері, але останнім часом мене почали дратувати деякі колеги. Злюся за їхню дурість: наприклад, коли людина не може розібратися з діркопробивачем. Злюсь, коли вони неправильно розуміють інформацію, яку запитує керівник.

Бісить, коли з кварталу у квартал про той самий звіт запитують, як його робити — при тому, що цей звіт не змінюється вже десятиліття. Дратує, коли вони дивляться тупі, дурні відео, що не мають смислового навантаження, з популярних соцмереж — ті ж кривляння на камеру. Бісить, коли починають обговорювати «модного» сімейного психолога, який рекомендує таку брехню, що стає страшно за чоловіків.

Невже в 35-40 років не мати власної думки це нормально? Невже не очевидно, що жити в соцмережах і вірити всьому, що там викладають, це знищувати свій мозок, руйнувати своє життя? Невже їм не хочеться розвитку?

Я чудово розумію, що це їхнє життя — хай що хочуть, те й роблять. Але просто дратує, що такі люди працюють поруч — поводяться безглуздо і ставлять тупі питання. Я багато читаю, займаюся рукоділлям, віддаю перевагу спілкуванню з рідними, а не сумнівним зв’язкам. Можливо, вони вважають мене занудою. Але мені все одно. Я намагаюся з ними не спілкуватися – зрідка тільки по роботі.

З деякими колегами дружу: ми часто обговорюємо політику, економіку, життя, цікаві ідеї. А інші, котрі дражливі колеги сидять з нами та мовчать, бо не мають власної думки про будь-яку тему — зазвичай цитують те, що почули з ТБ чи соцмереж. Раніше вважала їх нормальними, а зараз можу відповісти їм грубо, прикро чи зі злістю та роздратуванням. Чи це таки зі мною щось не так?

Юліанна, 32 роки