Ми з батьком побачили якийсь густий дим, через нього майже не було видно вулиці, але продовжували йти, доки не побачили наш будинок, який яскраво палав, моя мачуха це зробила, батько поліз до будинку, щоб врятувати останні гроші, які вони заробили, але нічого не вийшло, а моя мачуха досі десь живе

Моє дитинство було досить гірким, я втратила свою матір та рідного брата влітку, коли мені було 10 років. Після цього мене стали виховувати моя рідна сестра і батько, доки у 2020 ро2/ мій батько не привів нову жінку.

Моя сестра поїхала, бо не захотіла її приймати до сім’ї, а я нічого зробити не могла. Перші місяці вона була досить гарною і дуже дбайливою, вона мені навіть почала подобатися.

Все було добре, але одного дня вона сильно напилася і здавалася зовсім іншою людиною, вона ображала мене, розбила машину і поводилася просто неадекватно. Мене дуже злякав цей факт, і я попросила батька не пробчати її, але, звичайно ж, він мене не послухав і сказав: «Це моє життя, не вказуй мені».

А ще звинуватив у всьому напої, що їй просто не потрібно пити (але вона страждала від цього). Напевно, щомісяця чи два вона напивалася і все повторювалося знову і знову.

Вона ображала, принижувала мене і навіть у тверезому стані сміялася над моєю вагою і тим, що я виглядаю молодшою і над тим, як я одягаюся, а моєму батькові було байдуже, і він вибачив її навіть після того, як вона намагалася штовхнути мене.

Пізніше я вже звикла так жити, і мені це здавалося не новим, просто не звертала уваги на ці інтриги. У 2022 році моя мачуха вкотре напилася, ми з татом вирішили сховати її машину у сусідів (у нас було 2 машини), щоб вона з нею нічого не зробила, ми покинули наш будинок і тато вирішив випити з друзями, я теж пішла розвіятись із друзями, щоб не переживати.

Було десь близько 6-7 вечора і я вирішила піти додому. У цей час мій батько в жахливо стані йшов додому, ми побачили якийсь густий дим, через нього майже не було видно вулиці. Ми були здивовані і продовжували йти, доки не побачили наш будинок, який яскраво палав у вогні.

Виявляється, моя мачуха підпалила наш будинок. Тільки уявіть, мій батько лізе до палаючого будинку, щоб врятувати останні гроші, які вони заробили. Але нічого не вийшло, хата згоріла, а моя мачуха досі десь живе.

Протягом 3 місяців я жила у подруги, у мене був сильний стрес, я почала багато пити, було дуже складно перебувати в чужій сім’ї, де мене не розуміли, але я вдячна їм за те, що прийняли та годували мене. Пізніше ми з татом знайшли квартиру та переїхали.

Коли я була маленькою, моя рідна мама була дуже жорстока по відношенню до нас. Вона ревнувала і ображала нас, і коли мій брат потонув, вона звинуватила мене у 10-річному віці у тому, що сталося.

Наступного місяця вона добровільно пішла з життя і залишила записку. Вже в середньому віці, коли я жила в селі з батьком та мачухою, я спілкувалася з сестрою та їздила до неї у вихідні.

Тоді ми вперше заговорили про стосунки, хлопців тощо. Вона говорила про іноземців, що це хороші хлопці і мені потрібен саме зарубіжний хлопець.

На той момент мені було 13 років і вона зареєструвала мене на сайті знайомств. Там вона знайшла 29-річного американця і сказала, що мені потрібно спробувати зустрічатися з ним, я була дурною і погодилася.

Я зустрічалася з ним протягом двох років, і він був не дуже гарною людиною, він забороняв мені мати соцмережі, спілкуватися з друзями, одягатися відкрито і щоразу, коли він бачив мої фото в Інстаграм, говорив що я тупа і потворна, але в той же час продовжував зі мною зустрічатися. Я навіть надсилала йому фото іншого характеру.

Моя сестра нічого не говорила з приводу того, що він мене ображає, вона сказала, що заради вигоди можна й потерпіти, тим більше, що він відправляє гроші іноді.

Можливо я нічого не робила,ю через те, що я любила і слухала свою сестру і вважала, що вона поганого не порадить. Зараз мені 17 років, і я зрозуміла, що абсолютно не здорова.

У мене загострилися різні стани, мені не хочеться жити і я перестала бачити сенс життя. Я не доглядаю за собою і просто деградую лежачи в ліжку вже кілька місяців, мене ніхто не розуміє і навіть моя сестра заблокувала мене з дуже дурної причини і назвала безвідповідальною, егоїстичною, безглуздою.

Вона почала порівнювати мене і себе в 17 років, вказувати на те, що я нічого не досягла і не досягну. А мені дуже важко спілкуватися з людьми, але мої рідні люди не розуміли цього і жахливо скандалили зі мною, коли я не виконувала їхні вказівки сходити в магазин або ще щось.

Вони навіть не розуміли, що маю розлад і тиснули на мене. Мій батько досі не знає цього, що мені погано, що я не хочу жити, соромно про це сказати.

Мені здається, що він не зрозуміє мене, тому що такий стан у 17 років звучить надто смішно, та й що жахливого може бути у моєму віці?