— Ми ж з тобою рідні, виросли разом. У твою квартиру заїде моя Таня з чоловіком, а ти переїжджай до нас. В нас кімната вільна, всі діти виросли в нас.

Самотній жінці старша сестра запропонувала з’їхатися. У сестри внучка вийшла заміж, а жити ніде:

— Ми ж з тобою рідні, виросли разом. У твою квартиру заїде моя Таня з чоловіком, а ти переїжджай до нас. В нас кімната вільна, всі діти виросли в нас.

Дуже привабливо, тому що одній іноді буває нудно — нема з ким поговорити. А тут рідна сестра із чоловіком — рідні люди.

Плюсів дуже багато. Наприклад, по черзі готувати. І взагалі приємно сидіти за сімейним обіднім столом зі своїми. І зимові довгі вечори проводити біля телевізора разом.

Сестра на пенсії. Вранці прокинуться, поснідають і гуляти. І розмовляти, розмовляти, розмовляти. У дитинстві та юності дуже товаришували, нікуди одна без одної.

Є щось символічне: у дитинстві разом і на старість теж разом. Жінка подумала і вирішила:

— Обов’язково переїду і віддам свою квартиру молодим.

І було солодко від відчуття, що добру справу зробить. Все обговорили: меблі нехай лишаються, треба тільки одяг взяти — нічого більше не треба: ні посуду, ні штор, ні телевізора.

Чоловік у сестри гарна людина, тихий, не скандалить, без шкідливих звичок. Багато знає, розповідає цікаво — заслухаєшся. Тож є кому розважати.

І представила жінка картину: сидять із сестрою на кухні перед Новим роком і ліплять пельмені, а чоловік заглядає і питає:

— Можна штук двадцять зварити? Їсти хочеться.

А вони з сестрою жартують:
— Нічого, не помреш з голоду, всю ніч їстимеш.

Чим не сімейна картина? Напередодні переїзду вирішили ще раз обговорити, включаючи документи. Дарувати так дарувати, хай усе за законом.

Якщо квартира у власності молодих, то їм спокійніше буде. Прийшла жінка до сестри у другій половині дня. Господарі готувалися обідати.

Сіли втрьох, сестра позіхала, має поганий настрій. За чаєм розповіла:

— Безсонна ніс була. Уявляєш, тільки заснула, була година з невеликою. А цього дурня (кивнула на чоловіка) на кухню понесло. Пити, бачте, захотів. Воду налив, на стіл поставив, повів рукою і розбив кухоль. Двері відчинені, я так злякалася. І все – ніч безсонна.

Безневинна історія, з ким не буває? Але молодша сестра задумалася:

— Я в себе хоч десять разів уночі встати можу, бо господиня. А тут ще подумаєш, підвестися чи до ранку терпіти.

І дійсність показала своє справжнє обличчя, сестра звикла жити по-своєму і її не переробити. Порядок звичний, все звично.

Усі предмети на своїх місцях. І тут з’явиться інша людина, нехай навіть рідна — рідніша нікуди, і тоді запросто станеться все, що завгодно. Можна за тиждень кілька разів посваритися, а піти нікуди, квартира — тю-тю.

Злякалася жінка, після чаю сказала:

— Знаєш, Зоя, я вдома залишусь. Мені свій простір потрібен. А Таня молода, впорається.

У старшої сестри очі стали більшими:

— Ти з глузду не з’їхала? Обіцяла навіщо? Я ж Тані сказала, вони з чоловіком налаштувалися вже, зраділи.

Жінка відповіла:

— Подумаєш – налаштувалися вони. Нічого, не біда. Нікуди не поїду.

Повернулась додому, бачить — годинник зупинився, треба батарейку змінити. Поставила табуретку, зняла годинник, погладила: «Хороші мої, стукайте-стукайте».

З холодильника дістала малосольні огірочки. Картоплю зварила. Свої огірочки, своя картопля, своя тарілка.

Після їжі трохи полежала, спати о десятій вечора лягла. Вночі встати можеш, бо власний кут. Добре у себе, добре вдома.

Сестри довго не спілкувалися, образилася старша сестра. У дитинстві інше було.

І це інше пішло разом із дитинством. Нині інше. Спокій потрібний, впевненість потрібна, що ти ні від кого не залежить.