Миколі дісталася квартира практично в центрі, я ж одразу запропонувала, щоб там жила наша донька, але він категорично проти, каже, що брати її за це не пробачать

Чоловік не дозволяє віддати дочці квартиру. Хочу розповісти свою сімейну історію. Чоловікові моєму дісталася у спадок квартира від тітки. Маленька, але майже у центрі нашого міста. В нас троє дітей. Старшій дочці 19 років. Вона навчається в інституті. Синам – 13 та 6 років. Самі живемо у гарній трикімнатній квартирі. Місця поки що всім вистачає.

З чоловіком уже майже посварилися через цю спадщину. Я пропоную послати жити туди доньку. Вона дівчинка вже доросла і самостійна, скоро будуватиме свою родину. Чоловік вважає, що це несправедливо щодо синів, хоче продати квартиру та розділити гроші порівну між трьома нашими дітьми.

Я вважаю такий варіант зовсім нерозумним. Суми вийдуть такі, що придбати окреме житло для всіх дітей неможливо. Поки молодші підростатимуть, гроші просто лежатимуть на рахунках. А старша дочка хіба машину зможе купити. Я вважаю, що краще синиця в руках… Нехай хоч одна дитина буде точно забезпечена житлом, а вік хлопчиків ще дозволяє вирішити питання пізніше.

Чоловік думає, що в майбутньому між братами та сестрою не буде миру через цю квартиру. Я впевнена, що все буде нормально, хлопчаки ще до ладу не розуміють всю ситуацію, а згодом можна буде зробити щось і для синів. Доньку поки що в наші розмови та думки не присвячуємо.

Хочемо спочатку самі ухвалити рішення. Також чоловік проти мого варіанту, тому що квартира потребує серйозного ремонту, якщо туди переїжджати жити, а фінансів зараз на це у нас недостатньо. Хочу послухати думку збоку, як краще вчинити. Чи варто далі переконувати чоловіка чи здатися та прийняти його бік? Може є ще якийсь варіант, якого я не бачу?