Я не вважаю себе винною у зраді. Вперше зрадила чоловікові 8 березня. Чому я так запам’ятала цю дату? Це день мого народження. Того дня чоловік прийшов із роботи у стані сильного сп’яніння. Точніше він не сам прийшов, його привели двоє товаришів із роботи. Перший раз у житті бачила його у такому стані.
Нас того дня з роботи відпустили раніше (вже о першій годині дня була вдома). Чоловіка привели додому приблизно пів на четверту. Взагалі ми збиралися кудись вибратися, повечеряти. Я купила нову сукню, зробила гарний макіяж, але чоловік не лише не привітав з днем народження, а й навіть не пам’ятав, який сьогодні день. А це ще й жіноче свято було, коли прийнято дарувати коханим квіти!
Я розлютилася і вирішила піти в ресторан одна. Там замовила келих напівсолодкого, мідії, десерт. Потім ще ігристого з горя та образи і розум трохи похитнувся. За хвилин двадцять до мене підсів солідного вигляду чоловік. Він жартував, говорив компліменти. Я сміялася і соромилася, але все ж таки ще одна пляшка і образа на чоловіка зробили свою справу.
Вечір вдався, і я приїхала додому приблизно опівночі. Чоловік все ще спав, навіть не помітивши моєї відсутності. Я швидко прийняла душ і спати. Наступного дня чоловік вибачався і шукав вибачення у мене. Я дуже запам’ятала відчуття, з яким поверталася додому. Серце стукало, наче відбивало барабанний дріб. Я дуже хвилювалася. Саме тоді я відчула себе по-справжньому щасливою.
Протягом місяця я ще двічі зустрічалася з тим чоловіком, який все більше починав мене притягувати. Одного разу я пішла з роботи (взяла відгул за свій рахунок). Ще один вечір з ним провела у п’ятницю, коли чоловік із друзями гуляв. І щоразу був кращий за попередній. Ймовірно, тут не можна писати всього того, що він зі мною робив, але це було дуже незабутньо і досить чуттєво!
Якось чоловік мене мало не підловив. Але я зуміла викрутитись, придумавши відмовку, і плавно перейшла на його поведінку. Почуття провини не дозволило йому продовжити розпочату розмову. Мене дедалі більше затягує цей адреналін. До чоловіка охолола, але винною себе не почуваю.
— Знаю, що він тебе дратує, — мовив Денис дружині, — але ми ж сто…
В Анастасії з чоловіком усе ніби ладналося: дев’ятнадцять років разом, двоє діток — син та…
— Свекруха знову Новий рік з нами святкуватиме? — обурилася Олеся, ледь стримуючи роздратування. —…
Ганні вже п’ятдесят. Зі своїм чоловіком вона живе, як то кажуть, на віру — без…
— На Новий рік ми їдемо до мами, і крапка! Саме після розмови з тобою…
Лідія Сергіївна була жінкою, яка знала ціну кожному квадратному метру не з чуток. Сорок дев’ять…