Categories: Україна понад усе

На ще одному мосту на Херсонщині “заквітла бавовна”: що відомо

Нова “бавовна” на Дар’ївському мосту через річку Інгулець на Херсонщині. Удар Збройних сил України “зупинив його експлуатацію”.

“Ракетно-артилерійськими підрозділами продовжено виконання вогневих завдань, у тому числі щодо забезпечення контролю над Дар’євським мостом”, – повідомили в оперативному командуванні “Південь”.

Варто зазначити, що міст через річку Інгулець розташований на трасі М14 між Новою Каховкою та Херсоном.

Anastasia

Share
Published by
Anastasia
3 роки ago

Recent Posts

— Ольго, він не віслюк на мотузочці. Я не можу привести його до вас додому. Навіть якщо я його прожену, він не повернеться до вас. — Ви проженете! А я його… я придумаю щось, і він мене знову полюбить. — Ольго… Зверніться до психолога

— Дівчино! Олено! — Вибачте, це ви до мене? — Так. Поверніть мого чоловіка. Олена…

2 години ago

— Допомогти — це одне, — голос Олени дзвенів від праведного гніву. — А використовувати мене як запасний гаманець, коли у тебе самої проблеми, — це інше. Я завжди думала, що ти сильна, успішна. А ти… Я не думала, що ти до цього опустишся. Ти стала жебрачкою

«Жебрачка». Це неприємне, навіть огидне слово я почула в слухавці від рідної сестри. Це сталося…

3 години ago

— Ти дивишся на мої нігті й бачиш півтори тисячі гривень. А я, дивлячись на них, бачу двадцять п’ять років наполегливої роботи. Я бачу ночі, проведені над документами, поки мій син спав. Я бачу відмови від відпусток, старе пальто, яке я носила п’ять сезонів, і сотні інших «ні», які я казала собі, щоб у моєї дитини було все

«Чоловікам не подобаються марнотратки», — цю фразу мій новий знайомий, 61-річний Веніамін, промовив із виглядом…

4 години ago

«Чудово, що в тебе своя квартира, а то я свою дітям залишив». Сказав спокійно. Майже з схваленням. Ніби це комплімент. Ніби він щойно похвалив мою нову кофтинку. Я замовкла

Вечір видався прекрасний — теплий, із легким вересневим вітром, немов у кіно. Я йшла тихою…

5 години ago

— Бабусю, а можна ще котлетку? — попросив Діма, зазираючи в пательню. — Звісно, синку. Їж, ростеш же. Аліна подивилася на племінника й зітхнула. Хлопчикові одинадцять років, апетит хороший. За обідом з’їдає майже як дорослий чоловік. — А чому мама не живе з нами? — запитала Катя. — У мами робота. Треба грошики заробляти. — А навіщо їй грошики, якщо бабуся все купує?

Людмила Василівна стояла біля плити й смажила котлети. Багато котлет. На пательні уміщалося вісім штук,…

5 години ago

— Вези вже додому. Там бабуся, напевно, всіх гусей з розпачу перебила. — Тільки одного. Найтовстішого, — усміхнувся їй молодик через дзеркальце заднього огляду і раптом запитав: — Вийдеш за мене? Не зараз, звісно, а коли ще трохи підростеш

Коли Риті ставало особливо сумно, коли на душі скребли кішки, вона завжди згадувала той єдиний…

1 день ago