Наталя крутила роман з моїм начальником Ігорем, який був старший за неї на цілих 20 років. Ігор спеціально відправляв мене у відрядження, щоб спати з нею у нас удома, у нашому ліжку.

Мене звуть Олексій, і моя історія незвичайна тим, що для більшості чоловіків зрада дружини залишається таємницею. Але я знав про зради своєї дружини Наталі.

Вона крутила роман з моїм начальником Ігорем, який був старший за неї на цілих 20 років. Ігор спеціально відправляв мене у відрядження, щоб спати з нею у нас удома, у нашому ліжку. Він сам був одружений, і це робило ситуацію ще цинічнішою.

Щоб приспати мою пильність, Ігор платив мені добре, регулярно виписував пристойні преміальні. Половина нашої компанії знали про цей роман і мовчали.

Про все розповіла найкраща подруга Наталії, Світлана, яка весь цей час її прикривала. Я був уражений, наскільки Наталя була гарною актрисою.

Нашому синові, Максимові, було вісім років, і близькість дружини з іншим чоловіком його не бентежила. Першим моїм бажанням було розібратися з Ігорем та вигнати невірну дружину з дому, але я стримався. Згадав, що помста — це страва, яку треба подавати холодною.

Я вичікував три роки. Вдавав, що нічого не помічаю, посилено працював і намагався втертися в довіру до начальника. Попутно готував шляхи догляду та ґрунт для приземлення.

Потай від дружини в іншому місті будував будинок, оформивши його на свою сестру. Викрадав і збирав гроші для подальшого життя.

Одного чудового дня я завдав удару, якого ніхто не чекав. Я передав дуже вигідний проект конкурентам за кругленьку суму, а також повідомив податкову про приховані сірі угоди нашої компанії.

Дружині розповів, що знаю про її зради з Ігорем, коли у фірму прийшли з обшуком та вилучили всю документацію. Наталя плакала на колінах, стверджуючи, що робила це заради нас і що їй самій все це було гидко.

Про зради я також повідомив дружину Ігоря, Олену. Її тепер нічого не тримало з цим старим збанкрутілим мачо, і вона подала на розлучення. Незабаром після цього Ігор не витримав проблем, що навалилися, і помер.

Мені його анітрохи не шкода. Заради помсти я три роки грав роль люблячого, наївного чоловіка-дурня і вірного, як пес, співробітника.

Тепер у мене новий будинок, громадянська дружина, Ольга, яка була бухгалтером у тій же фірмі, та невеликий магазинчик автозапчастин. Син живе з нами, а колишня дружина Наталя досі одна. Раз на місяць я перераховую їй трохи грошей, щоб їй було що їсти.

Наш новий будинок розташований у мальовничому передмісті, де тихо та спокійно. З Ольгою ми часто влаштовуємо сімейні пікніки та їздимо на вихідні до моря. Наш син, Максим, захопився спортом і зараз серйозно займається футболом.

Він мріє стати професійним гравцем, і ми всіляко підтримуємо його у цьому прагненні. Ольга як колишній бухгалтер допомагає мені керувати нашим магазином. Вона – надійний партнер та мудрий порадник. Ми разом розробляємо плани щодо розширення бізнесу та покращення сервісу для наших клієнтів.

Іноді я згадую ті важкі роки і не можу повірити, що зміг вистояти та перемогти. Моє життя кардинально змінилося, і тепер я щасливий як ніколи. Я зміг створити нову, міцну сім’ю та знайшов жінку, яка цінує та поважає мене.

Моя колишня дружина, Наталя, живе у старій квартирі. Вона втратила все, що в неї було, включаючи повагу та довіру. Я не тримаю на неї зла, але не можу забути те, що вона зробила. Гроші, які я їй пересилаю, це мій спосіб закрити цей розділ життя і рухатися далі.

Тепер я живу з упевненістю у завтрашньому дні. Мій маленький магазинчик автозапчастин поступово росте і приваблює дедалі більше клієнтів. Ми з Ольгою плануємо відкрити другу точку в сусідньому місті та розпочати інтернет-продаж. Максим підтримує нас і іноді допомагає у магазині після школи.

Щоранку я прокидаюся з вдячністю за те, що зміг вийти з тієї ситуації сильніше та мудріше. Моє життя тепер сповнене нових можливостей та планів на майбутнє.

Ця історія навчила мене тому, що навіть у найтемніших моментах можна знайти сили для боротьби та подолання. Головне — не втрачати віри в себе та свої можливості.

Помста може бути солодкою, але вона не повинна ставати самоціллю. Справжнє щастя приходить тоді, коли ти знаходиш у собі сили почати заново та будувати життя із чистого аркуша.

Як ви вважаєте, чи варто мені зробити так, як я вчинив? Чи, можливо, була інша, більш правильна дорога?