Мені 30 років, маю доньку, якій 6 років. Була заміжня, чоловік покинув нас, коли дитині був рік, знайшов нове кохання. За всі ці роки немає спілкування, ні матеріальної допомоги. Батьківських прав він позбавлений, проте його це не хвилює.
Мені довелося пережити багато за цей час, голод, коли нема чого їсти, всілякі складнощі, з роботи мене вигнали через те, що була в декреті. Довелося починати все з нуля, добре, що моя мама допомагала посидіти з донькою, відвести-привести до дитсадка і так далі.
Нині у мене керівна посада, пристойна зарплата, я купила двокімнатну квартиру нам із донькою. Заміж я більше не планувала виходити, не до цього було. Зустрічалася з одним чоловіком, теж розлученим із дітьми, але нічого серйозного не вийшло.
І тут два місяці тому познайомилася суто випадково з одним чоловіком. Йому 35 років, живе один, не був одружений та дітей немає. Ми сподобалися одне одному, він почав доглядати за мною. Він мені симпатичний та цікавий. Але він почав надто форсувати події, познайомив мене зі своїми батьками, почав говорити про те, що ми матимемо дитину.
Я сказала йому, що так поспішати не треба, про таке зарано думати, адже діти — це серйозна відповідальність на все життя, принаймні, в нашій країні для жінки точно. Та й надто мало ми знайомі, фактично зовсім не знаємо одне одного, щоби планувати такі речі.
Я замислилась про майбутнє. Розумію, що зараз не готова знову народжувати дітей. Я втрачу знову посаду і роботу, за двома дітьми стежити дуже складно, і дочка моя залишиться без засобів для існування, адже зараз я утримую її на свою зарплату. Вона ходить на заняття, я їй купую всі речі, а так хто її забезпечуватиме? Та й у разі чого, я не хочу знову переживати весь цей кошмар і залишитися вже з двома дітьми на руках, мати у віці, допомогти мені не зможе.
Я не знаю що робити. Або сказати йому зараз, що я не хочу і не зможу, та й розійтися відразу. Або продовжити стосунки, але до чого це все приведе, не знаю. Чоловіки вважають народженням дітей дрібницею, а про те, хто і як цих дітей виховувати, не думають. Зараз я не відчуваю впевненості знову повторити це. Бачу за його реакцією, що він залишається при своїй думці, думає, що я погоджуся з часом.
— А ти, Христинко, майонезу таки пошкодувала, — Лариса Вікторівна підтиснула губи й гидливо поколупала…
Є така категорія родичів, яких краще любити на великій відстані. Бажано — через океан або…
У родині Любові та Олега всьому головою була свекруха — Алла Михайлівна. Знаєте, бувають такі…
Якщо чесно, нічого такого розкішного ми тоді не мали — звичайна міська галявина, розкладний столик,…
— І йому це, знаєте, в саму насолоду, — ділиться Дарія Тимофіївна з подругою, важко…
Світланка витерла останню тарілку, поставила її в шафку й стомлено опустилася на стілець: — Домила!…