Сімейне життя починалося дуже гарно. Чоловік часто приходив додому з квітами, я чекала на нього зі смачною вечерею.
Але років через два чоловік змінив своє ставлення до мене, став затримуватися на роботі, я ж перетворилася з коханої жінки на хатню робітницю і куховарку. Чоловік не допомагав, а лише вимагав уваги, затишку, чистоти та комфорту.
Забезпечити це все та ще з маленькою дитиною я, звичайно, не могла, тому навіть не здивувалася, коли у чоловіка з’явилася коханка. Істерик я не влаштовувала, запропонувала розлучитися, але чоловік відмовився, сказав, що якщо я піду, то дитину в мене забере.
Тоді я знайшла інший вихід – перестала готувати (тільки для сина), найняла прибиральницю, вільний час гуляла з дитиною, зустрічалася з подругами, регулярно відвідувала салон краси, а чоловікові сказала, що тепер роль дружини нехай бере на себе коханка.
Я не проти, якщо після роботи він заїжджатиме до неї на вечерю, переодягатиметься там же в чистий і випрасуваний одяг, а до мене нехай приїжджає, коли захоче. Якщо йому сподобається, нехай залишається там назавжди.
Може, вона впорається з усім і не буде ввечері втомлена, не вантажитиме його проблемами та питаннями про гроші. Я ж не збираюся поєднувати обов’язки дружини та коханки одночасно.
Згодна і на такий варіант, частину домашньої роботи перекласти на чоловіка, тоді в мене буде час і на відпочинок і на догляд за собою, і я виглядатиму не гірше за його коханку. Може, тоді чоловік зрозуміє, що коли жінка ходить на роботу, зайнята кухнею, прибиранням, дітьми, то ввечері вона вже хоче тільки спати, а не мріяти про близькість із чоловіком, який відпочив і нічим не зайнятий.
А розлучатись моєму чоловікові не вигідно, адже так у нього є сім’я, де чисто і затишно, а ще коханка, яка виконує всі його забаганки. Думаю, що все роблю правильно. Самій цікаво, чим все це закінчиться.
— А що я такого зробив? — Ти ще питаєш? Ти при своєму глузді? —…
— У нього одна відповідь: йому було треба, — ображена Людмила. — А те, що…
— Катрусю, — промовив він проникливим голосом, заглядаючи мені у вічі, — вибач, не міг…
— Я просто не зможу там жити, от і все. І нерви мені ані зараз,…
— А ми б допомагали, якби зять до нас інакше ставився, — каже подрузі Ірина…
В Алли скоро день народження. Вона сиділа, втупившись у вікно, й байдуже розглядала перехожих, що…