Неважливо навіть те, що він мене на морози у шортах на вулицю виганяє, просто йому це подобається, найприкріше, що при всіх він просто ідеальний і мені ніхто не вірить, що він так поводиться зі мною вдома, усі думають, що я все вигадую

Мені 24 роки. У віці 18 років я почала жити з хлопцем, який був старший за мене на 6 років.

Спершу все було добре. Він мені одразу сподобався. Спортсмен, не має шкідливих звичок добре заробляє.

Ця казка тривала 2 роки. Я дізналася, що чекаю дитину. І тут розпочалося.

Він кинув спорт, почав гуляти, загруз у боргах, про які я потім дізнавалася від друзів. Близькості у нас практично не було.

Я намагалася з ним говорити, але це було марно. З дитиною ніхто мені не допомагав, ні він, ні його мама.

Все я робила сама. Він перестав працювати, пояснивши це тим, що має депресію.

Грошей не було. Мені довелося о 2 годині ночі вставати і бігати пекти пиріжки у сусідки до 7 ранку, за 100 гривень. А потім весь день із дитиною.

Поки дочка спала вдень, я робила справи по дому. Так було півроку.

Зрештою я вирішила подати на розлучення. Поїхала до мами, він одразу став ідеальним чоловіком та батьком.

Протягом трьох місяців розлуки, він поводився ідеально, і я повернулася до нього. Але через місяць все стало так само.

Він почав більше пити, принижувати мене, казати, що коли я піду, забере дочку, а мене просто забуде. Свекруха завжди на його боці, мене навіть не слухає.

Вони кажуть, що вийшла заміж, от і сиди. Неважливо навіть те, що він мене на морози у шортах на вулицю виганяє.

Просто йому це подобається. Найприкріше, що при всіх він просто ідеальний і мені ніхто не вірить, що він так поводиться зі мною вдома. Усі думають, що я все вигадую.

Що мені робити? Я боюсь за дочку. Я хочу розлучення, але боюсь, що він щось зробить.

Допоможіть порадою. Просто вже не можу бути з ним, а його дуже боюся.