Почуваюся розмінною монетою. Я маю брата, який подобається дівчатам. Нещодавно я помітила одну річ. Він дуже товариський та харизматичний. Коли якась дівчина хоче бути ближче до нього, вона намагається близько спілкуватися зі мною, зображуючи з себе мою подругу.
Починає набиватися до мене в подружки, а сама тільки й розпитує про мого брата. Видно я не особливо їм цікава, і поговорити зі мною нема про що. Та ще я людина при спілкуванні дуже скромна і мовчазна.
Був випадок, коли одна з таких дівчат посварилися з моїм братом, так вона відразу видалила мене з усіх соцмереж. Хоча до чого тут я? Інша дівчина, намагаючись здаватися моєю подругою, весь час напрошувалася до нас додому в гості, щоб побачити там мого брата.
Я лише потім це зрозуміла. Як тільки мій брат з’являвся в полі її зору, вона відразу забувала про мене. Ще одна дівчина намагалася весь час мене запрошувати у гості чи погуляти до міста. Але при спілкуванні відчувалося, що я її дратую, і вона пересилює себе при спілкуванні зі мною.
Почуваюся розмінною монетою. Я не розумію, чому вони лізуть до мене. Нехай безпосередньо спілкуються з моїм братом, а мені дадуть спокій. Як мені варто поводитися з ними?
— Мамо, ну чесне слово, ти ж могла б іноді... ну, не приходити. Просто посидіти…
— Опинилася я зараз між двох вогнів, — гірко зітхає Катерина в розмові з подругою.…
Хоч якою б довгою та лютою не була зима, а вона потихеньку відступала. Ще трималися…
Олена стояла біля плити в тиші ранкової кухні. На ній була м’ята піжама, волосся недбало…
Коли Наталка зібралася заміж за хлопця з села, батьки спочатку дуже переживали і навіть намагалися…
— Ну так, я у вас гроші брала, — нахабно зиркнувши, заявила Зарина своїй невістці.…