Одна знайома жінка порадила Тетяні поїхати в санаторій, оскільки без лікування цей біль нікуди не подінеться. Жінка дійсно чудово відпочила, отримала море вражень та познайомилася з цікавими людьми

Тетяна Андріївна все своє життя присвятила вихованню єдиного сина Михайла. Жінка дуже швидко стала вдовою, але нового чоловіка шукати не стала. Михайло ріс і згодом прийшов додому й заявив : «Мамо, скоро приведу в дім невістку».

Жінка дуже тішилася за сина і з нетерпінням чекала на невістку. Сама ж дівчина – Соломія, не підпускала до себе свекруху і не відповідала на її прихильність. Тетяна думала, що Соломія скучає за рідним домом, але як виявилося пізніше – Соломія не була товариською. З нею свекруха ніколи не лаялася, але і спільної мови знайти не змогла.

Згодом внуки з’явилися, а стосунки між ними не змінювалися. Свекруха вже сама звикла до такої поведінки Соломії й перестала звертати на це увагу. Здоров’я Тетяни також погіршилося – стали дуже боліти ноги та спина.

Одна знайома жінка порадила Тетяні поїхати в санаторій, оскільки без лікування цей біль нікуди не подінеться. Жінка дійсно чудово відпочила, отримала море вражень та познайомилася з цікавими людьми. Навіть не хотіла додому повертатися.

Поріг рідної хати переступила щаслива, з гарним настроєм. З невеликої валізки витягла такі-сякі гостинчики внукам. Не забула і про сина та невістку — вручила їм по сувеніру: різьблення по дереву із зображенням санаторію і місцевих краєвидів.

Син з онуками з посмішкою слухали розповіді Тетяни, а от невістка мовчала. В кінці розмови молода жінка зі злості сказала: «Поки ви на курорті відпочиваєте, ваш город бур’янами заростає.»

Тетяна підійшла до вікна і здивувалася, весь город був необроблений. А Соломія продовжувала: «Якщо будете ще кудись їхати, то знайте, ось таке буде зустрічати. Ноги заболіли та зразу на курорт, та ви ще здоровіші від нас».

Тетяні Андріївні аж погано стало від таких слів. Вона відвернулася, тихо пустила сльозу, мовчки взяла сапу і пішла обробляти свою половину городу.

Пішла Тетяна у свою кімнату, вся у сльозах та й впала на ліжко від неймовірного болю в серці. Вранці на городі Тетяні Андріївни не було, а на запитання сусідки, куди вона ділася, невістка відповіла: «Наша бабуся дуже запаніли, ніяк не можуть відіспатися, звикли до курортного життя».

Ввечері вже стало відомо, що не стало Тетяни Андріївни… Соломія гірко плакала та молила вибачення у старенької, але односельці сумнівалися у щирості цих слів. Всі думали, що вона швидше плаче, бо город не буде кому більше обробляти та по господарству поратися.

Що ви думаєте з цього приводу?

Фото: авторський контент сторінки “Рідне слово”.