Ми з подругою Вікою працюємо разом (тут і потоваришували) вже п’ять років. Два роки тому до нас прийшла нова, дівчина гарна і товариська.
Одягалася Марина теж модно і дорого, і ми всі одразу думали, що чоловік у неї бізнесмен, адже на нашу зарплату таке собі не дозволиш. Але якось Марина нам зізналася, що зустрічається з одруженим чоловіком, і це він дарує їй дорогі подарунки.
Чоловікові вона каже, що це їй батьки допомагають, вона одна в сім’ї. Батьків попросила підтвердити, якщо чоловік запитає. Сказала, що це вона купує на гроші від підробітків, про які чоловік не знає.
Я тоді подумала, що як вона не боїться, що правда одного разу розкриється. У колективі багато хто заздрив, а багато хто й засуджував, як моя подруга, у якої останнім часом сімейне життя не ладналося і вона дуже з цього приводу переживала.
Казала, що чоловік часто затримується на роботі, а вихідні проводить чи в гаражі, чи на риболовлі, став не уважним та дратівливим. Марина ж, як мені здавалося, навіть пишалася цим.
Часто розповідала про подробиці їхніх зустрічей, де були, що подарував, як сьогодні назвав. Нещодавно Марина принесла показати нам, а заразом і похвалитися, золотим колечком, подарунок коханця на день народження.
Вона була трохи стурбована, як пояснити чоловікові чергову прикрасу. Через тиждень, подруга була на лікарняному, я вийшла з роботи одна і побачила, як до Марини під’їхала машина, я відразу здогадалася, що це її коханець, оскільки у її чоловіка машини не було.
Коли чоловік вийшов, щоб відчинити їй двері, я з жахом упізнала в ньому чоловіка своєї подруги. Він поцілував її, на сидінні лежав букет троянд, мене вони не помітили.
Я цілий вечір не могла заспокоїтись і вирішити, що робити. Зрештою вирішила нічого не говорити Віці, а поговорити з Мариною, але боюся, що це не допоможе.
Не знаю, як вчинити, а порадитися нема з ким. Мені здається, що я повинна щось зробити.
— Зроби ДНК-тест, — раптом видав чоловік. — Навіщо? — я запитала спокійно, хоча всередині…
Іра мовчки слухала могутнє хропіння сплячого чоловіка і похмуро розглядала стелю, пофарбовану блідо-блакитною фарбою. Чоловік…
Олена прокинулася від звуку холодильника. Не від будильника, не від того, що Сергій вовтузився поруч…
— Мамо, а де мій подарунок? — Аліна підозріло обвела поглядом вітальню. — Щось я…
Тамара сиділа на кухні й неквапом перебирала строкату квасолю на борщ, коли до хати зайшов…
— Приповз, як побитий собака, підібгавши хвоста... Хай і гріх так про рідного батька казати,…