Зустрічаємося з хлопцем трохи більше пів року, обом по 18 років. Все було чудово до певної миті, ми навіть не помітили, як це сталося.
Почали сваритися через всякі дрібниці, ображаюся на нього часто, йому це дуже не подобається. Але що залишається робити, якщо спочатку він налаштує планів, і в останній момент, коли я вже повністю підготувалася до цих планів, звільнила час і з усіма домовилася, він різко з тієї чи іншої причини все скасовує, а мені звісно прикро, я починаю не відповідати, його це злить.
Також постійно починає скидатися про те, який він поганий, я починаю його переконувати, і мені постійно здається, що він цього й домагається, щоб я його похвалила. Окей, я можу підтримати його, але переконати, що він не поганий, а просто дивиться на все з песимістичного боку, дуже важко, іноді я вже втомлююся від цього.
Мені здається, що в нього просто період песимізму такий, і колись він пройде, тому що десь рік тому в мене було теж саме, а тепер усе змінилося.
Я його люблю сильно і він, як каже, мене теж любить, але іноді в нього трапляються ось такі якісь замикання, то образить мене, то каже, що не може розібратися в собі. Я просто намагаюся бути завжди поруч і підтримувати його, але не знаю, як довго це триватиме?
У Анатолія Івановича та Лідії Олексіївни було два сини. Давно вже дорослі: Борису тридцять п’ять,…
— Зі своїм любим чоловіком Валентина жила, як у Бога за пазухою, — так сама…
Пізній зимовий вечір був. У кутку біля вікна стояла та величезна пухнаста ялинка, вся у…
Після розлучення з дружиною Захар із села поїхав до іншого міста. Шкода було сина Артемка,…
— Батько, звісно, поводиться огидно, — засмучена Олена. — Але до чого тут мій шлюб?…
Петро Іванович овдовів пів року тому. Швидко пішла його Наталя, добра й працьовита господиня зі…