Останній рік ми з сестрою переконували маму переїхати до нас у місто, тому що вона хворіє, і у разі не дай боже погіршення здоров’я їхати до неї 250 км. На машині тільки я, сестра не водить, внаслідок чого мене як посильного постійно ганяють

У 2020 році не стало моєї бабуся, залишився будинок в області. Мама вступила у спадок і жила там періодично, то я її забирала до себе, то сестра.

Зі мною стосунки у матері так собі, вічно я не така, не права, погляди на життя не збігаються, все не правильно роблю. Але як півень в одне місце клюне, біжать до мене по гроші, то за вирішенням проблем.

Останній рік ми з сестрою переконували маму переїхати до нас у місто, тому що вона хворіє, і у разі не дай боже погіршення здоров’я їхати до неї 250 км. На машині тільки я, сестра не водить, внаслідок чого мене як посильного постійно ганяють.

Місяць тому я дізналася, що є покупець на маминий будинок, узятий завдаток, днями має бути угода з продажу. Поїхали, подивилися новий будинок у місті, щоб було зручно сестрі добиратися на роботу (я ж машиною і розглядати варіант мого проживання з мамою ніхто не збирається).

Але розташування будинку бог із ним, далі цікавіше. Підписавши договір завдатку, мати виявила бажання оформити будинок на сестру.

З мене попросили 2000 $ на переоформлення, закриття боргу по комуналці та переїзд. Я запропонувала варіант оформлення нового будинку на маму або 50/50 у рівних частках на нас із сестрою.

І тут почалося найцікавіше. Скандали, докори, посилання та висловлювання, що я ненадійна, не виросла, довіри до мене немає. А от сестра доросліша, розумніша, держслужбовиця, зарплата у неї маленька.

Свого житло ні в мене, ні в сестри немає. Почуваюся просто гірше нікуди, дуже прикро.

І я не говоритиму, що мені не потрібен будинок, не потрібна спадщина чи ще щось. Я вважаю, що це просто несправедливо щодо мене.

Ми обидві однакові дочки, різниця лише в 11 років, вона старша. Обидві у розлученні.

Вона має дочку 16 років, у мене син 7 років. Обидві доглядали маму, допомагали, приїжджала я частіше, тому що старша сестра «працює в органах, їй не так легко взяти вихідний і приїхати».

Але я почуваюсь після цього просто дуже погано. Мама категорична, нічого чути навіть не хоче.

У мене таке відчуття, що мене як чужу просто взяли та викреслили. Вони це зробили не враховуючи моєї думки та не цікавлячись нічим.