Чоловік захищає свекруху, а ми з дитиною йому не потрібні. Я живу з чоловіком окремо, але свекруха попалася мені дуже ревнива, зла і заздрісна. Вона не хоче давати нам жити разом. Намагається завжди нас роз’єднати. Всяко намагається мене принизити. У цьому їй допомагає братова дружина. Із самого початку вони мене не злюбили і намагаються через чоловіка мені насолити. У нас постійно були скандали, бо він захищав свою матір та родичів, а мене ображав.
В обличчя свекруха та її невістка, яка з нею живе, мені посміхаються і вдають, що піклуються про мене. Перед моїм чоловіком хочуть показати себе добрими, і звісно, він вірить кожному їхньому слову. Якщо щось не так з мого боку, одразу налітає на мене та висловлює весь негатив. Хоча в мене жодного разу не було сварки з мамою. Дітям тієї невістки вони все купують (речі, іграшки). Моїй дитині по дрібниці брали.
Коли я запитала у чоловіка, чому до нашої дитини таке ставлення, він відповів: «Вони живуть з моїми батьками і їхня мати все робить для них. А ти така погана, горда, негостинна». Я знаю, що вони завжди його налаштовують проти мене. Я не раз чула, як він повторював їхні слова. Ще їх засмучує, що я виділяюсь серед них. Я сучасна та оточуючі хвалили їм мене.
Усі гроші, які чоловік заробляє, вони також забирають собі, залишаючи нам копійки. Мовляв, ми окремо живемо, і нам і так непогано.
Чи стали б ви терпіти таке ставлення, якби ваш чоловік був на боці свекрухи і байдуже ставився до вас та своєї дитини? Я вже прямо говорила чоловікові про те, що до нас всі лізуть у сім’ю, кому не ліньки. На що він відповів, що вони мають право.
Ще він каже, що я йому не потрібна. Я для нього нуль, а наступного дня розмовляє, як ні в чому не бувало. Як знайти вихід із цієї ситуації? Адже якщо вони не полюбили мене з самого початку і заздрять, то це буде до кінця життя. А мій чоловік ведеться на їхні інтриги та боїться за мене постояти.
У Анатолія Івановича та Лідії Олексіївни було два сини. Давно вже дорослі: Борису тридцять п’ять,…
— Зі своїм любим чоловіком Валентина жила, як у Бога за пазухою, — так сама…
Пізній зимовий вечір був. У кутку біля вікна стояла та величезна пухнаста ялинка, вся у…
Після розлучення з дружиною Захар із села поїхав до іншого міста. Шкода було сина Артемка,…
— Батько, звісно, поводиться огидно, — засмучена Олена. — Але до чого тут мій шлюб?…
Петро Іванович овдовів пів року тому. Швидко пішла його Наталя, добра й працьовита господиня зі…