Може моя історія і проблема здасться Вам по-дитячому наївною, але в мене вже реально здають нерви. Оскільки я ще не нажила достатньо життєвого досвіду, запитаю пораду відвідувачів цього сайту.
Ми із чоловіком завжди заробляли достатньо, середньостатистична родина. Так сталося, що фірма чоловіка вирішила змінити своє місце, і він потрапив під скорочення. Начальство повело себе вкрай негарно, залишивши багато людей без роботи, та ще заздалегідь не попередивши про свої наміри.
З роботою у нашому місті, м’яко кажучи, напружено, але чоловік намагається щось знайти, ходить на підробітки. У цю ситуацію додається ще моя мама, яка має проблеми з житлом, і вона вирішила пожити в нас.
Спершу жили дружно. Ми з мамою працювали, чоловік ходив на підробітки, шукав основну роботу. Їсти готували ми з мамою разом або хто з нас перший з роботи повернеться. Продукти купували теж усі разом, не ділили нічого. Все начебто було нормально, але тут у мами почалася депресія на тлі того, що у неї проблеми з її квартирою та під гарячу руку почав потрапляти чоловік.
Почала дорікати його безробіттю. Говорити, що грошей недостатньо, що ми багато витрачаємо, почала рахувати кожну копійку. Хоча її просили не рахувати наші гроші і в неї ми їх не просимо. Але вона завжди казала, що їй доведеться тепер нам допомагати.
Вона дійсно пару разів у житті нам допомагала грошами, наприклад, коли нам потрібно було терміново позичити суму, що бракує, для великої покупки. Ми не раз намагалися ті гроші повернути, але вона не брала, говорила, що, як матері, їй не шкода тих грошей дітям.
Але при сварках ці гроші нам не раз згадувалися, і казала, що якби не вона, у нас нічого не вийшло б. Чоловікові, як людині, яка і дня нашого спільного життя не просиділа без роботи, було прикро, адже ми ніколи не сиділи на шиї у батьків і вона ніколи не була нахлібником.
Мама почала розповідати своїм подругам, що їй доведеться їхати на заробітки, бо цитую: «потрібно тягнути дітей, зять не працює, без мене вони пропадуть». Хоча це не так! Нам тих грошей, які ми зараз маємо, вистачає. Так, вже ніяких дорогих покупок, відпочинку на морі та розваг. Але з голоду ми не помремо.
Ці її слова були останньою краплею. Він мамі висловив, що нічого не братиме, що вона купує і готує, щоб його не дорікали потім цим, і що вона схиблена на грошах і не треба скаржитися, що ми сидимо у неї на шиї. Я звісно теж для мами стала поганою, бо її не підтримую, і мені теж не подобається, що нас клюють за гроші.
У результаті те, що готує та купує мама, чоловік не їсть. Мама на це образилася. Я намагаюся все сама готувати. Але мама на зло відмовляється їсти те, що готую я. І сама нічого собі не готує. Перестала купувати якісь продукти. Нічого не їсть. Я її кличу, щоб вона поїла, відмовляється. Схудла.
Прошу всіх помиритися, але чоловік, як і раніше, не хоче з мамою разом харчуватися, а мама взагалі перестала їсти. Я між двома вогнями, всі прямо горді та з амбіціями, принципові. Чоловік просить, щоб ми жили окремо, що не може так жити. Але ми живемо вдома, а маму я звісно не можу попросити з’їхати. А залишити її жити у нас і винаймати квартиру ми справді вже не потягнемо.
Чи були у вас у житті випадки, що рідні люди так не можуть ужитися разом? Вдома, як на полі бою, боюся, що знову почнеться скандал, боюся сказати слово зайве. Відносини у нас у всіх натягнуті. Мама з нами взагалі не розмовляла тиждень, вдавала, що нас не існує — це її улюблене заняття після сварок.
— А ти, Христинко, майонезу таки пошкодувала, — Лариса Вікторівна підтиснула губи й гидливо поколупала…
Є така категорія родичів, яких краще любити на великій відстані. Бажано — через океан або…
У родині Любові та Олега всьому головою була свекруха — Алла Михайлівна. Знаєте, бувають такі…
Якщо чесно, нічого такого розкішного ми тоді не мали — звичайна міська галявина, розкладний столик,…
— І йому це, знаєте, в саму насолоду, — ділиться Дарія Тимофіївна з подругою, важко…
Світланка витерла останню тарілку, поставила її в шафку й стомлено опустилася на стілець: — Домила!…