Я боюсь своєї старості. Мені 49 років, заміжня ніколи не була. Родом я з невеликого містечка, роботи не було, тож вирішила спробувати щастя у столиці. Знайшла роботу, винаймала житло. Після того, як не стало батьків, продала їхню однокімнатну квартиру, плануючи взяти кредит на житло в столиці.
Але виявилося, що цих грошей недостатньо, документи не ухвалили, оскільки ще й заставного майна не виявилося. Зараз я замислююся, де житиму в старості. Роки йдуть, а в мене нічого нема за душею. Накопичень теж немає, жила від зарплати до зарплати.
Вже шкодую, що поспішила з продажем батьківської квартири, бо хоча б якесь житло було. Я шокована своїм майбутнім! Прожила без чоловіка, без дітей, батьки рано пішли.
Аналізую своє життя та не можу зрозуміти, як таке могло статися? Боюся захворіти, лишитися без роботи. Усього боюся в цьому житті! Втомилася.
— Батько, звісно, поводиться огидно, — засмучена Олена. — Але до чого тут мій шлюб?…
Петро Іванович овдовів пів року тому. Швидко пішла його Наталя, добра й працьовита господиня зі…
— У нас завжди Сергійко вважався пупом землі, — розповідає Ольга подрузі про свої сімейні…
По радіо, знаєте, лунали одна за одною ті самі, святкові пісні. Стіл Настя накрила гарно-гарно:…
Надія поспішала. Зовсім небагато залишилося до Новорічної півночі, а вона все ще в дорозі. Уже…
Дарина та її родина живуть у невеличкому місті, районному центрі. Тут є кілька багатоповерхових мікрорайонів,…