Племінник мого чоловіка не покликав нас на своє весілля, а потім вони почали від мене приховувати, що його дружина чекає дитину, тож вирішила розібратися в чому тут справа

У мого чоловіка є племінник Вова (він одружився, але на весілля нікого не кликали). Але не в цьому суть. Влітку, коли їздили на поминки діда цього племінника, під’їжджаючи до кафе, я побачила, як дружина Вови помахала нам рукою, бо мій чоловік кермував, я помахала їм у відповідь. Але вона навіть не вийшла з машини, вийшла пізніше і до нас не підійшла.

Я, звичайно, одразу подумала, що вона махала моєму чоловікові, а не мені. І ось яка ситуація відбувається на даний момент: дружина Вови чекає дитину, а Вова мого чоловіка просив йому в чомусь допомогти і так він дізнався, що вона чекає дитину, а я дізнаюся про це тільки зараз (коли вона вже ось-ось народить).

А вагітність вони приховують від усіх родичів, окрім батьків. Тобто, мій чоловік знав, а мені навіть не сказав. Або вони попросили не казати мені. Я ніби не бачу тут нічого такого, але думаю, якщо чоловік знає про це, значить і я дізнаюся, а чоловік мені не сказав. Хіба у сім’ї так чинять? Навіть якщо припустимо, вони його попросили мовчати, але якби навіть і розповів мені, то я б так само мовчала!

Мене ображає якась недомовленість, прихованість, та й взагалі неприємно це все, що людина, з якою прожила півжиття, ось так поводиться. Це я до того, що, може, дружина племінника поклала на мого чоловіка око? Взагалі, таке почуття, що ніби про мене за спиною щось говорять, а мій чоловік підтакує і на захист не встає. Причому, я їм нічого поганого і не робила, щоби так до мене ставитися.

А вчора дзвонив Вова і просив мого чоловіка допомогти зібрати дитяче ліжечко. Мій чоловік сьогодні поїде до них, а мені так тривожно, навіть не знаю, чи варто щось питати? Останнім часом я чую від нього одну роздратованість, він може підвищити тон. Знаєте, з людьми він інший, такий добрий і безвідмовний, а зі мною якийсь роздратований, що не спитаю, починає підвищувати тон, а мені до сліз прикро.

Причину не каже, а я винна. Тому думаю, якщо і спитаю щось, боюся, що тон підвищить роздратовано. До речі, коли Вова йому дзвонив, я його запитала, хто це, а він мені відповів: «пацан, просто так». Навіть тут приховав, не сказав, що поїде допомагати з ліжечком. Тому й тривожно, а жіноче чуття не обманює. Порадьте, будь ласка, як бути?