Почну з того, що мені 34 роки лікарі говорили, що не зможу мати дітей, одного разу я познайомилася з чоловіком і закохалася, він був у розлученні три роки. У тій сім’ї у нього добрі стосунки з дружиною та дітьми, загалом, закохалася я дуже сильно, хоча бачилися ми кілька разів до мого від’їзду у відпустку, у відпустці поки що була, він мені повідомив, що начебто помирився з дружиною

Коханий чоловік помирився із дружиною, а я залишилася в положенні. Почну з того, що мені 34 роки та лікарі говорили, що не зможу мати дітей. Одного разу я познайомилася з чоловіком і закохалася. Він був у розлученні три роки. У тій сім’ї у нього добрі стосунки з дружиною та дітьми.

Загалом, закохалася я дуже сильно, хоча бачилися ми кілька разів до мого від’їзду у відпустку. У відпустці поки що була, він мені повідомив, що начебто помирився з дружиною. На що я попросила не поспішати і не закінчувати зі мною спілкування.

Після приїзду ми зустрічалися ще три рази і в основному на моє прохання. У момент, коли наші зустрічі відбувалися, я знала, що не можу мати дітей, але ми припускаємо, а Бог робить по своєму. І тут трапилося диво, я дізналася, що чекаю на малюка.

На той момент ми не бачилися місяць, на мою пропозицію зустрітися, він знаходив якісь справи. Я разів п’ять писала, що він вільний, а потім сама писала йому знову. У результаті повідомила йому, що чекаю від нього малюка. І все тепер він більше не хоче зі мною спілкуватися.

Я намагаюся відпустити ситуацію, але у мене погано виходить. Я розумію, що в мене буде довгоочікуване маля від коханого, а хочеться, щоб і коханий був поруч хоч іноді. Мені здається, він думає, що я навмисне обдурила його, щоб в мене була від нього дитина, але це не так, я сама думала, що не можу мати дітей, бо до цього 10 років не могла. Я заганяю себе у кут своїми думками.