Подруга образилася, що я вийшла заміж не за багатія, а за звичайного чоловіка

Чи потрібно говорити подрузі правду про своє сімейне життя? Декілька років тому я перестала спілкуватися з однією подругою. На те було багато причин. Але вирішальним став момент, коли я вийшла заміж за «невідповідну» партію з погляду подруги.

Оскільки ще до знайомства з моїм чоловіком стосунки з подругою стали погіршуватися, ми рідко бачилися, вона не знала того, що я почала зустрічатися з кимось. Я, знаючи погляди подруги на життя, не мала сумніву, що мій майбутній чоловік їй не сподобається. Тому що у нього робоча спеціальність, він не має вищої освіти, не багатій і родом із села.

Не все в майбутнього чоловіка було ідеально, і я його не кохала насправді, але він мене кохав, у мене до пуття ніколи нікого і не було, а заміж було вже час, він був гарною людиною. І я ухвалила таке рішення. Подруга все життя мріяла вийти заміж за багатія. У чоловіках її цікавило, чи є квартира, машина, найпрестижніша робота.

Я сумнівалася, чи варто її взагалі звати на весілля. Адже стосунки погіршилися, а від мого вибору вона буде шокована. У підсумку покликала в останній момент, чим образила її. Як я і очікувала, мій чоловік захоплення в неї не викликав. Але глузування на свою адресу я не очікувала, а вони були. Кілька разів після весілля ми зустрічалися з подругою, вона питала, як моє сімейне життя, я щось розповідала про наші плани та життя, а вона хихотіла і говорила щось єхидне.

Мовляв, ах який скарб знайшла, чим ти хвалишся. А я не вихвалялася, а просто концентрувалася на плюсах свого шлюбу. На якомусь етапі я зрозуміла, що це вже просто перетворюється на образу, і що терпіти це не можна. І я розірвала з подругою стосунки остаточно.

Минуло кілька років. Так вийшло, що з усіма подругами (їх було не так багато) у мене дороги розійшлися. І я згадувала іноді цю подругу, тому що наше спілкування було веселим до мого весілля. І я подумала, що, в принципі, я надто близько приймала до серця багато чого, що погіршувало наші стосунки до мого шлюбу.

Я хотіла якоїсь справжньої дружби, а це було просто приятельство. І зараз, коли мені ні з ким навіть словом перемовитися, я розумію, що просто приятелька це теж непогано. А справжня дружба — це дуже рідкісне явище. І я привітала колишню подругу з одним святом. Вона охоче відгукнулася. Почалося листування. Вона зараз за кордоном, хоче зустрітись, коли приїде. Я погоджуюсь, а сама думаю, чи варто це робити.

І ось, власне, саме питання. Що говорити подрузі про мій шлюб і про чоловіка? Ми у шлюбі вже 5 років. Є дитина. Збоку все нормально. Чоловік заробляє не так погано, навіть купив машину, правда, в кредит, я в декреті, в будинку багато нових меблів і ремонт (раніше я дуже комплексувала, що мій будинок не такий гарний, як у подруги). Зараз же чим похвалитися. Тим більше, що подруга досі незаміжня, комплексує через це, але все ще розраховує вийти заміж за принца. Вона завжди мріяла про дітей, і я точно знаю, що вона трохи заздрить тому, що маю дитину. Ну, і машина та ремонт у будинку мають її вразити.

Але тільки це все красива картинка, тому що насправді чоловік виявився поганою людиною, ми з ним постійно гризимося, як дві собаки, я хворію (хворобу приховую від оточуючих, і від подруги приховувала завжди). Життя моє мені не в радість, я досі кохаю іншу людину, я загнана домашньою роботою, як кінь, а чоловік все одно вважає, що я погано намагаюся.

Деякі оточуючі про це знають. Сусіди, які чують наші скандали (подруга живе у тому ж будинку, можуть бути спільні знайомі, про які я й не знаю). Однокласниця, яка стала хрещеною моєї дитини, але живе в іншій країні, і я не впевнена, що вона не розповіла комусь про справжній характер мого чоловіка.

Тобто приховати щось погане в моєму житті можна, але мені не хочеться брехати і хвалитися домашнім раєм, коли все не так добре. Тим більше, що подруга цілком може знати правду. Але й скаржитися не хочу. Її це може порадувати, адже було наше розставання, її образа за те, що покликала на весілля в останній момент, можливо, переживання, що вона не має сім’ї. А обійти у розмові цю тему не вдасться. Ось я і не знаю, про що говорити з подругою, якщо зустрінемося. І чи варто раз взагалі зустрічатися?