Дружина вчасно зрозуміла, що сім’я для неї важливіша. У мене так само було, як у автора історії, де чоловік захищає свою матір, а до дружини та дитини байдужий. Тільки з батьками дружини та з її сестрою, яка з ними проживає зі своєю дитиною.
Свою зарплату дружина туди віддавала 50%. До нашого сина жодного інтересу. І я постійно поганий: чи то зробив не те, чи не ту машину дружині купив. Дійшло до того, що не ходжу в спортзал – поганий. Уваги їй не приділяю, ходжу товстий. Багато чого було. Дружина завжди слухала і маму, сестру та тестя. Ще й мені це вимовлялося. І завжди загрозою було, що вона піде, що я не потрібен і як мені пощастило з такою дружиною.
І ця думка активно підтримувалась тещею. Аж до загроз зібрати валізи, до того ж мені. При цьому ми жили у моїй квартирі. У нашому житті було багато хорошого. Але родина дружини лізла постійно у наші стосунки. Я був постійно винний, хоч у вічі мені посміхалися.
Терпів 6 років таке ставлення. І ось одного дня відбулися розбірки з приводу того, що я не бажаю їхати у відпустку з родиною дружини. Я сказав, що ми поїдемо окремо. І взагалі, чому моя родина має виступати для них спонсорам?
Мені знову посипалися погрози та ультиматуми. Вже я зібрав милу валізу і відправив її до батьків. Сина залишив і наступного дня поміняв замки. Дружина гордо поживши з батьками всього тиждень дуже почала проситися назад і миритися. А я раптом дізнався, що я потрібний, що вона все це не всерйоз.
А я сказав: «Я подаю на розлучення. За дитину посудимо. А поки що відпочивай і насолоджуйся життям з мамою, татом та сестрою». Дружині вистачило місяця, щоб усвідомити, що якось таке життя їй не до вподоби. Живемо вже 16 років.
Народилася донька. Дружина усвідомила на власному досвіді вираз – “бійся виконання своїх загроз”. І тільки коли людина реально раптом розуміє, що все можна втратити і все серйозно поведінка та ставлення до життя змінюється кардинально.
— От що, жінко, дивлюся я, що роботи в тебе по господарству — кіт наплакав.…
Миготіли міста й села, зливалися в одну стрічку краєвиди, ранковий відблиск сонця непомітно змінився вечірніми…
Марину я знав ще з дитинства — дівчинка з тихим, але дуже чіпким поглядом, яка…
Настя в Тараса вдалася дівчиною говіркою, емоційною, і, правду кажучи, трохи галасливою. Вона родом із…
Микола Панасенко аж розцвів, коли почув від свого сина Семена: — Тату, я одружуватися буду.…
Гроші вона, звісно, переказує. Не такі вже й великі, але, в принципі, на дитину вистачає.…