Не знаю, кому розповісти про своє лихо, де шукати допомоги. Знайомим не розповіси, оскільки засміють і тільки зловтішатимуться за спиною.
Сподіваюся на допомогу читачів цього форуму. Моя 17-річна дочка – розумниця, красуня, відмінниця у школі – ненавидить свою матір. Тобто мене.
Може образити. Може обізвати різними словами. Я завжди відчувала, що я її чомусь дратую.
Пояснювала їй, що є норми поведінки у суспільстві, і що я образити себе не дам. Але інформація нею сприйнята не була.
Коли я намагаюся захистити себе, дочка сприймає це дуже агресивно. Нічим корисним вона не займається.
Ні до чого не прагне. Добами сидить в інтернеті, спілкується із віртуальним другом.
Вдома практично нічого не робить. Щоб змусити її відірватися від комп’ютера та щось корисне зробити, потрібен скандал.
Я від цього втомилася. Чим же я заслужила, щоб єдина дочка мене так ненавиділа?
Сьогодні попросила її вимкнути комп’ютер та допомогти по дому. Так моя улюблена дочка заявила мені, що «нескінченно ненавидить» мене і що я — стара, безперспективна стара, і що скоріше б мене вже не стало.
Сказала, що чекає не дочекається, щоби піти від мене з дому. Щоб раз і назавжди закінчити стосунки зі мною.
Не знаю що мені робити. Як на неї вплинути? Іти в поліцію я не хочу, до школи теж, бо у нас усі закони на боці дітей.
Розповідати її подругам і присоромити — ідея теж неприйнятна для мене. Сьогодні мені захотілося припинити всілякі стосунки зі своєю дочкою.
У мене зникли до неї всі материнські почуття та інстинкти. Я лише сказала, що з цієї хвилини вона сама утримуватиме себе і вирішуватиме всі свої питання.
Просто дивно та страшно, як швидко діти забувають усе добре. Я виховувала її сама, працювала на трьох роботах.
У неї завжди все було. Особисте життя я не влаштовувала, щоб її не травмувати.
Все їй віддала, а вона виявляє до мене лише неповагу та роздратування. Сьогодні вона мені сказала ще, що вона розумніша і вища за мене.
Ось так ось. Ось що з цим робити?
Гроші вона, звісно, переказує. Не такі вже й великі, але, в принципі, на дитину вистачає.…
Моя корова, Зорька, йшла з життя тяжко вже третій тиждень... Вона лежала в хліві на…
Після розлучення Римма зітхнула з полегшенням. П'ять років шлюбу без дітей і без якихось особливих…
— Мама тепер мнеться: як же так, у неї ж і друга донька є, —…
— Мамо, ну чесне слово, ти ж могла б іноді... ну, не приходити. Просто посидіти…
— Опинилася я зараз між двох вогнів, — гірко зітхає Катерина в розмові з подругою.…