З недавнього часу почала помічати, що стала дуже лінивою. Живу так само, як і раніше, але тільки тепер доводиться змушувати себе все робити.
Вставати на роботу складно, готувати лінощі, гладити ліньки, в кіно йти ліньки, навіть вранці в душ йти не можу себе змусити. Все якось разом стало не цікавим, немає мети та бажання щось робити.
Тільки валятись у ліжку, тупити у телевізор чи нескінченно читати стрічки друзів. На роботі доводиться прокидатися та створювати видимість бурхливої діяльності, але це складно дається.
Раніше приходила додому, готувала вечерю, швидко робила домашні справи та чекала з роботи чоловіка (дітей у нас поки що немає). На вихідних ходили кудись, було весело і зовсім не в тягар.
А тепер я весь час втомлена, безініціативна, незрозуміло від чого вічно валюсь з ніг. Чоловік поки що не скаржиться, але йому це явно не подобається.
Може, це я так на осінь реагую. Проблем ніяких немає, трагедій та потрясінь теж. Підкажіть, будь ласка, як ви боретеся з лінощами, які у вас є стимули для роботи та активності взагалі?
— От що, жінко, дивлюся я, що роботи в тебе по господарству — кіт наплакав.…
Миготіли міста й села, зливалися в одну стрічку краєвиди, ранковий відблиск сонця непомітно змінився вечірніми…
Марину я знав ще з дитинства — дівчинка з тихим, але дуже чіпким поглядом, яка…
Настя в Тараса вдалася дівчиною говіркою, емоційною, і, правду кажучи, трохи галасливою. Вона родом із…
Микола Панасенко аж розцвів, коли почув від свого сина Семена: — Тату, я одружуватися буду.…
Гроші вона, звісно, переказує. Не такі вже й великі, але, в принципі, на дитину вистачає.…