Мені зараз 40 років. Заміж вийшла о 20 років, чоловікові на той час було 23 роки.
У нас двоє дітей, 19 та 18 років. За 20 років заміжжя я старанно працювала і зробила кар’єру – у мене тепер хороша посада та зарплата.
Чоловік усі ці роки майже зовсім не розвинувся. Він 20 років тому відкрив невелику фірму надання послуг — будує паркани, балкони.
Я очікувала, що фірма розвинеться, у нього буде персонал, але він як працював із самого початку один, так і досі працює. Тільки спину собі «загробив» від важких речей.
Рости та розвиватися він не хоче чи не може. Мені важко поважати його, тому що я більше отримую і за статусом набагато вища за нього.
Що мені робити? Піти? Боюся, та й соромно залишати його лише через «низький статус».
Раніше я завжди аргументувала свою нерішучість дітьми, мовляв, ми повинні бути разом для них. Але ж діти вже виросли.
Може, краще нам розлучитися, і він знайде просту жінку без запитів, яка дивитиметься на нього із захопленням? Він вдома сам уміє все ремонтувати, щовечора проводить удома.
Але це мої цінності. Як зробити так, щоб він захотів більшого, рости і розвиватися?
Я хочу з повагою та гордістю дивитися на нього, а він приходить брудний, бо цілий день ремонтує чужі огорожі на колінах. Не бачу у майбутньому для нас шансу.
— Ну так, я у вас гроші брала, — нахабно зиркнувши, заявила Зарина своїй невістці.…
Їхати довелося стоячи. Місць у старенькому ПАЗику на всіх не вистачило, та й сідати у…
— Питаю його: слухай, а що, в нас гроші закінчилися чи як? До зарплати ще…
— У тебе діти забезпечені, а моїм помагати треба! — голос Алли так різонув повітря,…
Галина вже й не пам’ятала, коли саме перестала чекати від свекрухи бодай чогось хорошого. Не…
Катруся з Михайлом і року не встигли прожити в злагоді під власним дахом, як до…