Олена була вбита горем. Її чоловіка раптово не стало, а їхня міцна та щаслива родина виявилася брехнею.
Все було як у всіх – познайомилися на дні народження у подруги, спілкувалися, багато гуляли, а за 10 місяців якось й одружилися. Потім народилася донька, а ще за два роки й син.
Діти виросли. У житті все налагодилося, займалися бізнесом, їздили на відпочинок за кордон. У кожного були свої захоплення – Олена ходила на концерти, а її чоловік їздив на полювання та любив кататися на квадроциклах.
Раптом він захворів. Спочатку покашлював, а невдовзі потрапив до лікарні, звідки вже не вийшов. Після важкого прощання на Олену чекав ще один удар – заповіт її чоловіка.
Його останню волю передав їй юрист. У документі чоловік Олени розповів, як сильно всіх любить та як йому вони дорогі, а всі найкращі моменти у житті також пов’язані із сім’єю.
При цьому він нічого не залишав дітям, мовляв, вони вже виросли й самі добре влаштувалися в житті. Олені теж нічого не залишалося, крім того, що й так знаходилося у її власності, а ось його частина бізнесу та гроші призначалися для зовсім незнайомої жінки. Їй вони, за словами чоловіка, були потрібнішими.
Цією незнайомкою виявилася молода та симпатична дівчина на ім’я Єва, яка за віком була не старшою за їхнього сина. У цей момент Олена зрозуміла, де пропадав її чоловік, коли казав, що зустрічається із друзями чи їздить на рибалку.
Тринадцятирічний Матвій важко зітхнув, відкинув ковдру і неохоче виліз із теплого ліжка. Коли він вичовгав…
Маринка завжди свято вірила, що в розлученні батьків винна виключно мама. Ну а хто ж…
— Сашку, мені треба донечці підгузки купити, — тихо, майже пошепки, обізвалася Лера, боязко зиркаючи…
— Далеко зібралася? Якщо до магазину, то скажи, що треба, і я сходжу куплю, або…
Світлана поєднала свою долю з Андрієм, коли їй виповнилося тридцять п’ять, а йому — тридцять…
«Чуже насіння» — так вона подумки називала хлопчика, якого її син прийняв як рідного. Марія…