Розкішний банкетний зал уже був заповнений гостями. Пані у вечірніх сукнях, чоловіки в строгих костюмах, вправні та послужливі офіціантки з тацями. Дзвін келихів, сміх, настрій на висоті. Влада стояла в куточку. Хустку, приготовану за циганським рецептом, вона стискала в руці

— Поворожиш мені? Я тобі ручку позолочу, — Влада розірвала звичний для всіх шаблон.

Стара ворожка здивовано втупилася на жінку. І перехожі, витріщивши очі, усміхалися, крутили пальцем біля скроні.

— Я не за адресою? — Влада сміливо роздивлялася стареньку.

Ворожку вона запримітила давно. Усе хотіла підійти заради інтересу. Ну а зараз такий випадок!

Ворожка простягнула долоню. Влада збиралася покласти туди гроші.

— Ей, руку давай спочатку, — старенька відмахнулася від купюри, — давай-давай! І мовчи поки.

Ворожка довго дивилася на долоні жінки. А потім переключилася на очі. Влада витримала важкий погляд старенької.

— Якби я сама не прочитала на твоїх долонях і в твоїх очах усе, що з тобою трапилося, — не повірила б! Любовний трикутник. Та не простий, дівчинко. Хитро все у вас вийшло… Ти сама у своєму рішенні впевнена?

— Упевнена на сто відсотків. І що далі? Є у вас якийсь хитрий рецепт на цей випадок?

— Звісно, є.

Циганський рецепт.

Завтра до мене прийдеш, мені треба підготуватися. А зараз розкажи все детальніше!

Влада так сильно ненавиділа Стаса. Так само сильно, як і любила. Довгий час вона не могла зрозуміти, чому її так тягне до цього чоловіка. Вона вже пів року намагалася вибратися з цього трикутника.

— Не любовний, а Бермудський! — прошепотіла Влада, згадуючи, як усе починалося.

Зустрівшись на підписанні контракту двох компаній, молоді люди продовжили спілкування в ресторані. Через місяць Влада дізналася, що Стас одружений.

Вона, звичайно, припинила їхнє спілкування. Видалила та заблокувала. Викреслила зі свого життя.

А через пару тижнів мозок послужливо підкинув Владі заповітні цифри телефонного номера Стаса. Вона згадала їх абсолютно несподівано. Хоча навіть і не запам’ятовувала.

Після кожної зустрічі вона ставила крапку. Але знову і знову першою виходила на зв’язок.

Влада дуже втомилася від цих стосунків. Від Стаса. Від себе. Вона стала погано спати. Погано працювати і погано виглядати. Їй про це говорили і друзі, і колеги, і навіть сам Стас.

Після розмови зі старою ворожкою Влада вирушила додому. Нарешті все закінчиться. Циганський рецепт допоможе. Можна буде жити далі.

Наступного дня Влада знову прийшла до ворожки. Старенька поманила жінку за собою. Відійшовши подалі від допитливих очей, вона дістала з кишені пучок сухої трави.

— Це основа циганського рецепта.

Замовлені трави та ягоди. Їх треба буде гарненько закип’ятити. Коли побачиш, що піна почорніла, кинь у відвар якусь ганчіркову річ цього чоловіка. Краватку. Шкарпетку, наприклад.

Ось ці слова читай потім, — ворожка простягнула Владі зім’ятий аркуш паперу, — коли піна знову стане світлою, річ виймай. Обсуши її на вітрі.

А ось щоб домогтися того, чого так люто бажаєш, ти повинна цією річчю доторкнутися до його шкіри. А потім вона!

— Хто? Дружина його? Ні, це неможливо! Як ви собі це уявляєте?

— Треба щось придумати, — ворожка розвела руками, — спочатку ти, а одразу за тобою вона. Зрозуміла мене?

Влада кивнула. Вона склала пучок трав і аркуш із замовою в сумочку і збиралася піти.

— А гроші, дівчинко? За циганський рецепт треба заплатити!

Влада поспішала додому. Вона була впевнена, що Стас залишив у неї свою хустку. Дорога річ, дбайливо випрасувана дружиною, вислизнула з його кишені. Влада все забувала віддати.

Жінка глибоко зітхнула. Вона не сумнівалася у своєму рішенні. Але все якось сумбурно вийшло. Недавня зустріч із дружиною Стаса сплутала всі карти. Але на багато що відкрила очі.

Того дня Стас приїхав привітати Владу з днем народження.

— Я не думала, що ти заїдеш… Ми ж не домовлялися, — раділа Влада красивому букету, — поїдемо кудись? У ресторан? Я швиденько зберуся!

— Ні! Ми нікуди не поїдемо. Подивися на себе. У тебе стільки косметики немає, щоб приховати ці кола під очима. Чому ти перестала стежити за собою? — Стас із огидою дивився на Владу.

Отримавши ляпаса з грубих слів, жінка розридалася, як дитина. Стас поплескав Владу по плечу, кинув «відпочивай» і вийшов із квартири.

Трохи заспокоївшись, жінка вийшла в магазин. У цей момент її гукнула жінка:

— Владо? Добрий день!

— Так, добрий день, — та намагалася згадати, хто перед нею.

— Мене звуть Ольга. Я дружина Стаса, — з посмішкою сказала жінка.

— Оооййй, — протягнула Влада і судомно ковтнула.

— Не хвилюйтеся. Я не збираюся скандалити, лаятися і в чомусь вас звинувачувати, — м’яко сказала Ольга, — хотіла лише вас попередити. Ви не перша і не остання на шляху мого чоловіка. Поки не пізно…

— Так? — Влада отямилася і перебила Ольгу, — ну раз ви в курсі походеньок Стаса, чому досі з ним не розлучилися? Що вас тримає?

Влада струсила головою.

— Ні! Не про це треба думати! Нам усім трьом треба якось зустрітися. Не дарма ж ворожка поділилася своїм рецептом. І Стас нічого не повинен запідозрити…

Жінка дісталася додому. Вона дістала хустку Стаса і пішла на кухню.

Емальована каструлька. Вода з фільтра. Тихо горить газ.

Влада дістала циганські трави. З легким шипінням вода прийняла їх. Піна почорніла швидко. Немов хтось невидимий додав чорнила у відвар.

Влада кинула хустку. Не минуло й хвилини, як піна стала світлою.

— Циганський рецепт готовий! Прошу до столу, Стасе. Сьогодні пригощатиму добірною магією, — посміхнулася жінка, дістаючи хустку.

У цей момент задзвонив її телефон.

— Алло, Стасе, привіт, — промуркотіла в слухавку задоволена жінка.

— Слухай уважно! Наступного місяця відбудеться захід. Святковий. Співробітники твоєї компанії запрошені, ти зокрема. Я теж, звісно, там буду. Звісно, з дружиною. Щоб… щоб навіть не дивилася на мене, — ревів у слухавку Стас, — не говорила зі мною! Не наближалася! Мені скандали там не потрібні! Зрозуміла? Ти мене зрозуміла?!

Влада навіть прибрала слухавку від вуха, так голосно кричав чоловік.

— Я зрозуміла. Не треба кричати! — тихо відповіла жінка, радіючи, що трапилася слушна нагода.

Стас поклав слухавку. А Влада подивилася на мокру хустку.

— Ось ми і зустрінемося! Циганський рецепт випробую. І все стане на свої місця.

Розкішний банкетний зал уже був заповнений гостями.

Пані у вечірніх сукнях, чоловіки в строгих костюмах, вправні та послужливі офіціантки з тацями. Дзвін келихів, сміх, настрій на висоті.

Влада стояла в куточку.

Хустку, приготовану за циганським рецептом, вона стискала в руці.

Стас із дружиною здавалися ідеальною парою. Влада не спускала очей з об’єктів спостереження. Нарешті, чоловік із дружиною відійшли від гостей і сіли за столик. Стас, дивлячись на Ольгу, підняв келих.

Влада вислизнула зі свого укриття. Вона, маневруючи між людьми, з’явилася прямо перед Стасом. І нібито випадково налетіла на нього. Ігристе залило комір сорочки та обличчя Стасові.

— Ой, вибачте! Що ж я накоїла! — Влада стиснула в руці хустку і витерла нею комір сорочки Стаса.

Той у повному подиві дивився на дружину і Владу.

— Дівчино, ну що ж ви так неакуратно. Прямо перед його промовою… Дайте, я сама витру, — Ольга вихопила хустку і почала відтирати шампанське.

Закінчивши, жінка посміхнулася. Влада стояла нерухомо, радісно дивлячись на Стаса. Той покрутив головою.

— Владо, мені здається, все чисто, так? — першою заговорила Ольга.

— Так, Олю, все добре. Стас може йти на сцену, — кивнула Влада.

— Що? Ви… Що? Зачекайте! Я можу все пояснити, — чоловік мав розгублений вигляд.

— Звісно. Звісно, поясниш, — Влада вказала на сцену, — іди. Твій виступ уже оголосили.

Стас насупився. Це зовсім не входило в його плани. Але проблема вирішувана. А зараз треба виступити перед акціонерами і спонсорами.

Жінки все спланували заздалегідь.

Вони обговорили кожен момент, кожну дрібницю. Так, у першу їхню зустріч було складно довіряти одна одній. Але, поспілкувавшись, жінки змогли знайти підхід одна до одної.

— Що тримає вас поруч із ним? — запитала тоді Ольга у Влади, стоячи перед супермаркетом.

Влада опустила очі. Відповіді не було. Вона стільки разів ставила собі це запитання.

— Він вас причарував, Владо. Вас так тягне до нього. Але з ним погано. А без нього ще гірше. Так порожньо. Важко, так? Мучитеся, не спите. Проблеми зі здоров’ям і зовнішністю. Так? І ненавидите його. І любите…

Жінка спостерігала за Ольгою з недовірою. А та продовжувала в точності описувати все, що відчуває Влада.

— У мене так само було. Тепер усе в минулому. Я зовсім недавно змогла зняти приворот. Збираюся розлучатися. Але мені так хочеться помсти. Я вирішила, що моя суперниця… Ні, подруга по нещастю, захоче взяти участь.

— Ви жартуєте? — Влада підняла одну брову, — приворот? Магія?

— Він сам сказав. Я підслухала телефонну розмову. Стас спілкувався з кимось, хто допомагав йому з приворотом. Обговорював нову жертву. Мабуть, вас йому мало. Або просто хочеться чогось нового.

Влада не знала, вірити чи ні. Вона не замислювалася про те, що причина її душевних метань магія.

— Бізнес же по факту належить мені. Тому він тримав мене цим приворотом. Адже в разі розлучення Стас залишиться ні з чим. А вас він тримає приворотом, щоб ви, Владо, продовжували стосунки з одруженим! — Продовжувала Ольга, — до речі, можу вам дати контакт фахівця, який зніме приворот…

У цьому плані проблем тепер немає. А ось як би поставити Стаса на місце, я поки не знаю. Вирішила порадитися з вами, Владо.

Стас уже піднявся на сцену і дістав заготовлені картки. У горлі в нього трохи дерло. Він відкашлявся і просунувся до мікрофона.

— По-перше, я хочу подякувати… Кхм… Ні, почну з головного. Я — крадій. Справжнісінький, — Стас здивовано розплющив очі, не вірячи, що це вимовляє він, — я обманював свою дружину дуже багато років. І не любив її ніколи! Кхм… Спільний бізнес, ділення статків…

Усі гості затихли. Ведучий навіть хотів відвести Стаса зі сцени, але той жестом зупинив його.

— І найголовніше, мені не соромно… Кхм, — чоловік навіть намагався закрити рот руками, але вони не слухалися, — і, кажучи це вам, дорогі друзі, я продовжую видивлятися жінок у залі. Ба більше, тут п’ять, ні, шість жінок, з якими в мене були колись і є зараз стосунки…

Стас продовжував розповідати бридкі подробиці свого життя. Публіка ахала, але з цікавістю слухала одкровення.

— Добре, так? — запитала Влада, — Зганьблений і повалений! Мені подобається.

— Так, — Ольга опустила очі, — тільки чогось не вистачає…

— Ігристого? — молода офіціантка з тацею нахилилася до жінок.

— Так! Саме! — весело посміхнулася Влада, — цього і не вистачає!

Ось така дивовижна історія помсти… Жіночу солідарність ніхто не відміняв)