Усі мої чоловіки зникали після близькості. У мене ніколи не було серйозних стосунків.
Нещодавно я познайомилася з хлопцем. Виникла легка симпатія, хоч я чітко розуміла, що він мені не підходить. Він одразу зізнався, що одружений, розлучатись поки не збирається, але дружину не любить. Я пояснила йому, що для мене важливо, щоб були взаємні почуття та емоційна близькість.
Він заявив, що ставиться до мене серйозно. Дзвонив і писав часто, пропонував зустрітись. Я знаходила привід, щоб відкласти усамітнення з ним, поки не впізнаю його краще. Але так сталося, що я не стрималася.
Через кілька тижнів після знайомства після побачення у нас була близькість. З того дня він перестав писати та дзвонити. Коли я дзвонила, він розмовляв з небажанням, посилаючись на зайнятість.
Я розумію, що це класичний випадок, який трапляється майже з усіма жінками хоча б раз у житті. Але для мене це далеко не вперше. До нього було кілька чоловіків, які мовчки зникали після недовгого спілкування.
Я ніколи не мала серйозних, довгострокових відносин. А найгірше те, що після кожного такого розставання я відчуваю сильний біль, гнів і розчарування. Навіть коли немає глибоких почуттів до людини. Щоразу потрібно багато часу та сил, щоб знову почати довіряти людям.
Я не знаю, чому в мене щоразу повторюється схожий сценарій. До психологів ще не зверталася.
Заріна, 30 років
Я вважаю, що мені неймовірно пощастило: я встигла випурхнути на пенсію ще в п’ятдесят п’ять.…
Розходилися Ілля з Ніною так, що стіни дрижали. Прожили разом майже тридцять років, двох доньок…
Двадцять років тому, коли над селом Спасівка стояла густа серпнева спека, а повітря густо пахло…
— Ганнусю... а чого це в тебе чоловік такий похмурий? — ледь чутно спитала я,…
Якось зібралися ми з коліжанками дитинства — давнім дівочим товариством, четверо нас. Усі вже на…
Ганнуся замолоду була такою, що хоч з лиця воду пий. Висока, ставна, коса русява аж…