Усі мої чоловіки зникали після близькості. У мене ніколи не було серйозних стосунків.
Нещодавно я познайомилася з хлопцем. Виникла легка симпатія, хоч я чітко розуміла, що він мені не підходить. Він одразу зізнався, що одружений, розлучатись поки не збирається, але дружину не любить. Я пояснила йому, що для мене важливо, щоб були взаємні почуття та емоційна близькість.
Він заявив, що ставиться до мене серйозно. Дзвонив і писав часто, пропонував зустрітись. Я знаходила привід, щоб відкласти усамітнення з ним, поки не впізнаю його краще. Але так сталося, що я не стрималася.
Через кілька тижнів після знайомства після побачення у нас була близькість. З того дня він перестав писати та дзвонити. Коли я дзвонила, він розмовляв з небажанням, посилаючись на зайнятість.
Я розумію, що це класичний випадок, який трапляється майже з усіма жінками хоча б раз у житті. Але для мене це далеко не вперше. До нього було кілька чоловіків, які мовчки зникали після недовгого спілкування.
Я ніколи не мала серйозних, довгострокових відносин. А найгірше те, що після кожного такого розставання я відчуваю сильний біль, гнів і розчарування. Навіть коли немає глибоких почуттів до людини. Щоразу потрібно багато часу та сил, щоб знову почати довіряти людям.
Я не знаю, чому в мене щоразу повторюється схожий сценарій. До психологів ще не зверталася.
Заріна, 30 років
Наше життя з Галею цілих п’ять років здавалося ідеальною картинкою з глянцевого журналу. Знаєте, ми…
Віра Іванівна сиділа на маленькому дивані в однокімнатній квартирі й тихо плакала. Сльози котилися по…
Ольга Василівна стояла на кухні й тримала телефон біля вуха, ніби боялася, що слухавка вислизне…
— Вона мені днями дзвонить і з такою гіркотою, ніби я найбільший гріх вчинила, заявляє:…
Я сиджу на кухні, дивлюся у вікно і відчуваю, як усередині все просто обривається від…
Валентина Василівна Ткачук мешкала на другому поверсі звичайної старої п’ятиповерхівки. Знаєте, з тих затишних будинків,…