xr:d:DAD-OgJlMQo:2419,j:4252947870554818065,t:24040514
Із чоловіком ми вже давно – 12 років. Ми маємо дитину 5 років. Але сім’я у нас дивна — чоловік весь час збирає гроші: то на авто, то на нереалізовані мрії у вигляді катера та будинку.
Грошей на життя ніколи не давав ні на виховання дитини, ні на побут, каже: «Адже ти теж заробляєш, так от вистачить кричати, а я збиратиму». Збоку здається, що навпаки дбайливий, цілеспрямований, і для друзів він найкращий. А я на кшталт тієї, хто сварить постійно.
Проблеми почалися на побутовому ґрунті. Живемо ми в його залишеній у спадок квартирі, але оскільки нам мало місця, мене весь час хвилює питання: чому ми, маючи дві однокімнатні (у мене теж є квартира), змушені тулитися з дитиною в цій.
Дитині скоро до школи, а він все каже: «чекай, я накопичу скоро на будинок», але я розумію, що це нереально. Пропонувала об’єднати обидва житла та жити в нормальних умовах.
Але він категорично не хоче продавати свою квартиру. У підсумку за ці роки, а за останній рік особливо, відсутність допомоги з його боку, матеріальної та моральної, призвели до того, що він став мені байдужим.
Все більше я почала вирішувати все сама — і мені це сподобалося. Нещодавня моторошна сварка, коли він нас уночі вигнав з дитиною на вулицю під крижаний дощ, стала останньою краплею.
Я пообіцяла собі, що все, тепер я мушу піти. Але оскільки є багато «але», змушена була повернутися до нього.
Загалом, вирішила продати свою квартиру та переїхати до ближнього міста. І тут раптом він почав виявляти участь у долі дитини.
Почав говорити про майбутню покупку спільної квартири. Я зовсім заплутала.
Попереду хоч і невідоме, але спокійне життя без його гулянок та постійного накопичення грошей, у результаті якого я все тягну сама.
З іншого боку, він почав виправлятися чи що це? Я вже не розумію. І з ним важко, і самотнє майбутнє лякає.
— Опинилася я зараз між двох вогнів, — гірко зітхає Катерина в розмові з подругою.…
Хоч якою б довгою та лютою не була зима, а вона потихеньку відступала. Ще трималися…
Олена стояла біля плити в тиші ранкової кухні. На ній була м’ята піжама, волосся недбало…
Коли Наталка зібралася заміж за хлопця з села, батьки спочатку дуже переживали і навіть намагалися…
— Ну так, я у вас гроші брала, — нахабно зиркнувши, заявила Зарина своїй невістці.…
Їхати довелося стоячи. Місць у старенькому ПАЗику на всіх не вистачило, та й сідати у…