Справа дійшла до весілля, а сім’я не має слів, усі не розуміють, як таке може бути, мама цієї дівчини почала кликати мого чоловіка в гості, з яким ми тільки почали нормально спілкуватися, вони таємно зустрічалися

У 16 років закохалася сильно, вийшла заміж і незабаром з’явилася дитина. Маленького любили всі, а ми молода студентська сім’я жили та навчалися разом.

Після вишу переїхали до містечка до квартири, подарованої мені мамою.
Працювали. Через десять років Бог дав ще одного сина.

Щастя йшло з нами в ногу, відкрили малий бізнес, ставали на ноги, але чоловіка охопила зоряна хвороба. Почав пити, зраджувати, ображати.

Розійшлися. Залишилась одна з дітьми. Цей шок я переживала усі прожиті роки, але не здавалася, трималася, працювала, брала підробітки.

Працювала у дві зміни без відпустки, без особистого життя все поспіхом у турботах. Дітки росли, а я старіла і думала, як жити, чим годувати, що одягати, за що вчити.

З Божою допомогою виросли, вивчилися, квартири, машини життя в шоколаді, мати на заробітках про їхнє майбутнє дбає, щоб на ремонт було і на миски та ложки і щоб ні в чому не потребували. Злиднів було достатньо й у дитинстві, тож хотіла, щоб вони якнайменше про це згадували.

Поки я працювала, батько їх знайшовся, стали ми миритися, зустрічатися зрідка, а тут менший син у 22 роки почав зустрічатися з панночкою, додому водив, та не склалося, розлучилися.

І все б не погано та ні, потрапив на гачок старшої 30-річної дівчини. Вона йому розповіла про свою тяжку долю, а він і закохався.

Справа дійшла до весілля, а сім’я не має слів, усі не розуміють, як таке може бути? Мама цієї дівчини самотня любителька випити почала кликати мого колишнього чоловіка, з яким ми тільки почали нормально спілкуватися, вони таємно зустрічалися.

І поки я заробляла гроші і надсилала додому для всіх, у тому числі і для нової рідні, донечка переспала з моїми синами, а мати з моїм чоловіком. Стерпіти я не могла, мовчати не вмію.

Я ненавиджу цю родину і не дам їм бути моєю родиною ніколи. Але син пробачив їх і живе з цією дівчиною. А я просто ігнорую їх, злюсь і не бачу майбутнього з ними. Із сином не спілкуюся, вважаю його зрадником.