Свекруха теж не дурепа, вона підписала з чоловіком шлюбний договір, написала заповіт на сина, а потім пішла в РАЦС. Але й того, що Лев Васильович сидить удома, не працює, готує їжу, прибирає квартиру – Ірина зрозуміти не може

— Те, що вона з ним живе – це її справа, хоча я й не розумію, як, – розповідає Ірина. – Більш несхожих людей собі важко навіть уявити. Але що ображатися на те, що я його просто послала?

— Дійсно, за що боровся, як то кажуть. Він твоєму чоловікові хто? Правильно, ніхто. А тобі – тим паче. Навіщо ліз зі своїми цінними думками? – підтримує молоду жінку подруга. – Вирішив сказати, що тобі робити? Отримай маршрут.

На Ірину нещодавно свекруха образилася, синові висловила, що невістка повелася по-хамськи. Ні, не щодо неї, а щодо її чоловіка. При цьому вітчимом чоловікові Ірини цей мужик не є: чоловікові Ірини 30 років, живе окремо від мами з 22-х, а зійшлася з Львом Васильовичем свекруха 5 років тому. На рік раніше, ніж одружився її син.

Коли мама оголосила дорослому синові, що в неї намітилися зміни в особистому житті, той плечима знизав: мама давно розлучена, має повне право жити так, як хочеться. Свекруха в Ірини жінка самостійна, активна, діяльна, на роботі – керівник, чудова господиня, цілком адекватна була тітка.

—Я з нею цілком знаходила спільну мову, – каже Ірина. – У наше життя вона не лізла, порад не давала, зустрічалися із задоволенням на всяких сімейних посиденьках, зрідка могли поговорити телефоном. Онучці вона дуже рада була. І весь час мого сімейного життя з її сином, Лев Васильович мовчав у ганчірочку.

Ірина з чоловіком живуть у двокімнатній квартирі, що дісталася чоловікові від його батька. У Ірини є студія, куплена батьками, зараз подружжя її здає в оренду. Півтора року тому в Ірини з чоловіком зʼявилася донька. Зараз Ірина сидить із нею вдома, чоловік працює, грошей їм вистачає, з родичами стосунки теплі.

За винятком одного родича, того самого Льва Васильовича. Та й родичем він став формальним і формально (вибачте за тавтологію), трохи більше ніж півроку тому. До цього був співмешканцем мами чоловіка. А ще до цього – її водієм.

— Найняла на роботу, як уже в них почалося – не знаю. Але потім він із роботи пішов, перебрався до моєї свекрухи і сидів мишеням, а зараз поважно надуває щоки, – усміхається Ірина. – Чоловіком же став, законним.

Свекруха теж не дурепа, вона підписала з чоловіком шлюбний договір, написала заповіт на сина, а потім пішла в РАЦС. Але й того, що Лев Васильович сидить удома, не працює, готує їжу, прибирає квартиру – Ірина зрозуміти не може.

Дорослий здоровий і молодий ще мужик, 52 йому, житла немає, є дорослі діти і мама у Житомирській області. Сама свекруха каже, що чоловік її дуже розвантажує – їй самій не до побуту, а додому після своєї нервової роботи вона приходить на все готове. Та й дача є у свекрухи, а чоловічі руки завжди потрібні.

Ірина не розуміла, чоловік махав рукою: хай живуть як хочуть. Йому Лев Васильович теж не дуже подобався. Якось він навіть поділився з Іриною: на його думку, чоловік матері, якщо й тримав у руках книжку, то востаннє – у шкільні роки.

— Приколи в нього завжди були ідіотські, – каже Ірина. – Почує фразу у фільмі чи в серіалі й повторює її до місця чи не дуже. Якось він серйозно почав мені доводити, що діти жінки можуть бути схожі на її першого статевого партнера. Ну що про таке можна сказати?

— Оце так, а з чого така розмова зайшла? – дивується подруга.

— А з того, що наша донька – вилита моя бабуся по батькові. А свекруха вважає, що вона схожа на її двоюрідну сестру, – відповідає Ірина. – Ми з чоловіком ще посміялися потім, що він, напевно, з дружиною колишньою розійшовся і з дітьми не спілкується через те, що вони на першого статевого партнера його колишньої схожі.

— А реально не спілкується?

— Реально. Розлучився років 7 тому і ні син, ні дочка його (розповідь для сайту Рідне Слово) знати не хочуть. І я тепер розумію, чому. Усі ці тупі розмови – нісенітниця. Він як штамп про реєстрацію шлюбу отримав у паспорт, так почав поводитися… Просто батько рідний. Такі нотки владні в голосі з’явилися, що ти!

— До прикладу?

А наприклад, кличе нас свекруха всією сім’єю Новий рік на дачі відзначити, ми відмовилися, у нас інші були плани. Мої батьки вдома були, запросили нас, до першої години ми посиділи, а потім нас відпустили до друзів до ранку, – пояснює Ірина. – Але перед цим Лев Васильович вирішив мені лекцію прочитати з приводу відмови святкувати з ними на дачі.

— Так дуже негарно, ти засмутила Аллу (Алла – це свекруха Ірини). Ти – частина нашої сім’ї, а не батьківської. Свекруху свою ти повинна поважати. Вона тобі чоловіка подарувала, – «засвербів» чоловік свекрухи.

Ірина тоді все жартома обернула, хоча й неприємно різонуло по вухах це «мусиш», «частина нашої сім’ї» тощо з вуст сторонньої людини. А нещодавно ситуація повторилася. З 8-м березня. Подружжя цього дня взагалі нікуди не поїхало. Маму Ірини привітали телефоном, на пункт видачі за маминою адресою замовили невеликий подарунок. Те ж саме вирішили і для свекрухи зробити. А 9-го ввечері Ірині надійшов дзвінок. Від чоловіка свекрухи.

— Почав мене вичитувати, що вони нас усе одно чекали вчора, сподівалися до останнього, що ми заїдемо, що так не робиться, що ми – сім’я, – обурена Ірина. – Я взагалі спочатку не зрозуміла приколу, потім на гучну ввімкнула, чоловіка жестом покликала.

— У нас у сім’ї така неповага не прийнята, – басив Лев Валерійович. – Алла, звісно, не скаже. Мені вона теж каже, що нічого страшного не сталося. Але я ж знаю, що їй було б приємно, якби ви приїхали. Чому тобі виговорюю? Тому що все в сім’ї залежить від жінки. І моральний клімат – теж. Загалом, попереджаю: щоб більше такого не було. Кличе мати? Треба кидати все і їхати. Крапка.

І Ірина не витримала і сказала все, що думає, закінчивши (розповідь для сайту Рідне Слово) словами: «А чи не піти Вам в одне прекрасне місце, Лев Васильович? Сім’я? Чудово, тоді скажіть мені, яке відношення Ви до нашої сім’ї маєте? І чому Ваша дочка і син Вас навіть знати не хочуть? Га?»

Невідомо, що наговорив дружині Лев Васильович, але, судячи з усього, образився він знатно. Свекруха потім зателефонувала синові і сказала, що не очікувала від невістки такого хамства, мовляв, Лев Васильович хотів як краще, а вона його образила.

А ви як вважаєте, чи доречно цьому чоловікові ставити такі умови своїм новим родичам?

Фото: авторський контент сторінки “Рідне Слово”.