Selena

— Час у спадок вступати, – нагадав дружині на десятий день “дбайливий чоловік”, – двокімнатна квартира не буде зайвою для нас, та й грошики мабуть у тещі є. — Зачекай трохи, у мене ні сил, ні бажання бігати оформляти документи, – дружина, як завжди, без доброго напуття з боку чоловіка, не збиралася нічого робити. — Потім відпочинеш, – защипнувши складку на животі у дружини, Іван подумав, що це мало спонукати Ольгу взятися за оформлення спадщини, і це спрацювало

Ольга монотонно вишкрібала пригорілий жир з дна каструлі залізною мочалкою, і одним оком стежила за рядженими в телевізорі. Одягнені в…

10 місяців ago

— Єгоре Васильовичу, курку мені треба спіймати на суп. Не вмію я, та й рука, боюся, здригнеться, шкода. – Потиснула вона плечима. — Справа не хитра. – Єгор Васильович прихопив сокиру. — Ти тепер на вечерю приходь, супчиком нагодую. – Запросила сусідка, коли справу було зроблено. — Прийду. – Погодився Єгор Васильович, сам він майже нічого не готував, а вже наваристого курячого супу не їв кілька років

— Єгоре Васильовичу, доброго ранку. У дверному отворі з'явилася сусідка Люба, але Єгор Васильович цього не помітив. Підперши підборіддя руками,…

10 місяців ago

— Бабусю, а коли я так навчуся? Чи навчуся? – Хвилювалася Валя. — А цього навчитися не можна. Це особливий дар. Але вже скоро тобі дістанеться. Мені уже дев’яносто шостий рік. Зажилася. Тільки пам’ятай, Валентино, сила в тобі буде велика, але використовувати її можна тільки на благо. Будуть приходити, просити приворожити, покарати кривдників і ще щось – не смій. І сама нікого не ображай, не роби помсту за образи. Там такі суди вершаться, не тут. – Повчала баба Оля, зводячи очі до неба

— Бабо, Олю. Бабо, Олю. - Трохи голосніше кличе Валя, бачачи, що бабуся не реагує. — Що, маківка моя? -…

10 місяців ago

Алла потягла чоловіка до картопляної грядки. Серед соковитих, нещодавно викопаних бульб лежав згорток. Боря з подивом роздивлявся іржаві шпильки, голки, сплутане волосся, іржаві дріт і ключ, погнуті леза бритви. Усе це було перемотано товстою чорною ниткою. — Пару годин тому знайшла іржавий підклад. Так злякалася, що одразу в будинок забігла. Не знаю, що робити

— Алло, борщ! - крикнув Борис, заходячи в будинок. — Та постривай ти..., - Алла буркнула собі під ніс, -…

10 місяців ago

— Нічого Зойку не проймало, ні позбавлення кишенькових грошей, ні розмови, ні те, що ґаджети відібрали, ми по-всякому пробували вже, але куди там!  І на облік поставили її в дитячій кімнаті, і могла на кілька днів зникнути з дому, – хитає Інна головою. Тривав цей період років три. Діана примудрилася в 10-му класі залишитися на другий рік, потім пішла, забравши документи зі школи. А у 18 років несподівано поведінка змінилася. Але ж вітчим уже її попередив, що після повноліття вона – на «вільних хлібах»

— Боюся тільки, що молодшенька моя може проговоритися. Вона з Зоєю не особливо дружна. Немов засвоїла ставлення до неї з…

10 місяців ago

— Та чим ти мені допоможеш? – сумно усміхнулася Женя, – Ні, Діано, це мій хрест, і мені нести його. Але розумієш… Мені страшно. Я віднедавна почала зриватися на неї, кричати, обзивати… Не зі зла, просто нерви не витримують. А потім так паршиво на душі від того… Ну що я за дочка така, га? Лікарі кажуть, звісно, що вона все одно нічого не розуміє, але мені здається… Я бачу, іноді, рідко, що в неї осмислений погляд. І вона дивиться на мене з німим докором… У такі моменти я почуваюся останньою сволотою, Діанко, розумієш

Діана мовчки дивилася на ще молоду, сповнену сил жінку, що сидить зараз перед нею із застиглим на гарному доглянутому обличчі…

10 місяців ago

Минуло багато років, а вони дружать і досі, хоча обом, з різницею в один місяць, п’ятдесят чотири роки. Олена згадала дитинство, молодість, якусь відчайдушність, що була притаманна їхньому віку в ті часи, коли ще живі були батьки, і в них була дача (хто б знав, що за багато років, Олена сумуватиме за цією дачею, де можна було жити з весни до пізньої осені)

Як добре! Дихати, дихати, дихати! Такий аромат, тут, за містом... повітря восени буває таким незвичайним. Олена знала про це напевно,…

10 місяців ago

У неділю, поки Антоніна ходила до крамниці, та там і затрималася в розмовах із бабами, Федір викотив мотоцикл «їжак» в народі, який був його гордістю, і поїхав на околицю. Дорогою зустрів діда Кузьму, який бездіяльно вештався селом. Він уже встиг, як сам казав, «горючого» купити, тепер залишилося з ким-небудь розділити радість недільного дня. — Федько, стій! – Дід Кузьма показав на «горюче». – Поїхали до мене, поділюся «мікстурою». — Я ж за кермом. — І куди зібрався? — На околицю, – зізнався Федір

Ліс так і вабив. Особливо в спекотні дні. Прилягти б під берізкою, сховавшись у тіні, слухаючи, як дзижчить джміль, і…

10 місяців ago

— А давайте пужнем, – запропонував Павло – задиристий, веселий хлопець. — Сніжком у вікно кинути, або постукати, – одразу схопився за цю думку Сергій. — Ні-ні, так їх не проймеш, – махнув рукою Миколка, – краще у двері стукати, та гарчати, враз розбіжаться. — А краще кожух овчинний вивернути навиворіт, сажею обличчя вимазати і так у вікно постукати або в двері ввалитися, – загорівшись пропозицією, підказав Пашка

Снігу намело до самих дахів. Вдень такий білий, що очі сліпить, і тільки місцями - з блакитним відливом. Уже вдосталь…

10 місяців ago

Батько Соні, Гнат до розмов дружини ставився філософськи: чим би дружина не тішилася, головне, щоб тарілка борщу до його приходу стояла. Обов’язково зі сметаною і пампушками з часником. Після зміни на заводі сил вистачало тільки на вечерю і читання газет. Новини батько читав перед сном, за чашкою чаю, іноді коментував їх вголос і підкреслював олівцями відомості, що були особливо для нього цікавими

Софія колись до нестями мріяла вийти заміж. Боялася залишитися старою дівою. Цей страх вселила їй мати, яка з презирством ставилася…

10 місяців ago
Show more Posts
Show previous Posts