Selena

— Давай шашлики влаштуємо! Справжні! Тільки от представ: ніч, живий вогонь, шампури з мʼясом з пилу з жару … — Та ти що! На дачі буде грязь по коліно, а то й вище… Плюсову температуру передають. — До чого тут дача? Зробимо шашлики просто тут

— Що будемо робити на Новий рік? - запитав Андрій у дружини за тиждень до свята. — А що ти…

11 місяців ago

— Ксюшо, це що таке? Ти що, викинула мамині солоні огірки? — Васю, ну звісно, – зітхнула Ксенія. – Вони давним-давно забродили… І м’які. Їх же їсти неможливо… — Ну нічого страшного. Викинула б ті, які зверху, решту можна було б помити і все. Нічого, ми з мамою їли здуті банки, і живі-здорові. А тут просто трохи постояли. Не можна ж так із продуктами, Ксюхо, вони грошей коштують

— Ксюшо, це що таке? Ти що, викинула мамині солоні огірки? — Васю, ну звісно, - зітхнула Ксенія. - Вони давним-давно…

11 місяців ago

— Анюто, може все-таки до нас? – не відступала Ірина. – Діти ялинку прикрашають, тато обіцяв свій фірмовий холодець… — Не можу, правда. Я вже пообіцяла. — А може, з цією твоєю Мариною до нас приїдете? Місця всім вистачить. — Ні-ні, там ціла компанія збирається, все вже сплановано… Ганна майже не брехала – компанія справді збиралася. Тільки не в якоїсь міфічної Марини, а в її колеги Світлани. І Ганну туди, звісно, ніхто не кликав. Та й з чого б? У магазині вона працювала всього чотири місяці, толком ні з ким не зблизилася

— Ганно, так ти до нас на Новий рік прийдеш? - сестра Ірина поправила шарф і з надією подивилася на…

11 місяців ago

Минулого року саме через симпатичні прихватки, куплені для мами чоловіка (своїй мамі набір рушників подарувала), сестра жорстко висміяла дружину брата. Прямо при матері, у момент дарування, коли ввечері 1-го січня вони зібралися всі у мами чоловіка. — Ой, ну я так і думала. Милі прихватки за 3 копійки, брате, тобі не соромно? Чи невістка з любов’ю вибирала? – розреготалася Ірина, увігнавши в фарбу і матір, і брата з його дружиною

— Найбільше прикро, що вона сама, як окрема одиниця, нічого з себе не представляє, - вважає Ірина. - Середній фахівець…

11 місяців ago

— А що я, Сергію? Старість як старість, нікому не дано її уникнути. Ноги ось майже не бажають мене слухатися, навіть по квартирі майже не можу пересуватися. І пам’ять іноді підводить. Ось і всі мої болячки. В інших гірше буває, тож я не скаржуся. А ти надовго повернувся? — Ні, Анастасія Павлівна, через три години потяг у мене. Не міг вас не побачити, так хотілося сказати вам спасибі! За все те, що ви зробили для мене, за ваше розуміння, людяність, за те, що вірили в нас, телепнів

— Чоловіче, а ви до кого? Із-за дверей сусідньої квартири визирнула дівчина, на вигляд років п'ятнадцяти, з обличчям усипаним веснянками.…

11 місяців ago

— Привіт моя люба! А в нас тобі подаруночок, те, що ти хотіла! І для всіх подарунки, Максиме, діставай! Артему ігрова приставка, Даринці – кухня для ляльок, а для Емми … планшет! Ну що, усім сподобалося? Ну і солодощі з купою мандаринів звісно, від тітки Віки та дядька Максима. — Дякую-ю-ю-ю! – хором радісно дякували Артем і Даринка. Тітка Віка завжди їм гарні подарунки привозила. Тільки Емма засумувала, але намагалася не подавати виду

— Тітонько Таню, а мама сьогодні приїде? - племінниця Тетяни маленька Емма зранку була засмучена. — Не сумуй, приїде звичайно!…

11 місяців ago

Кафе було маленьким, але дуже затишним і, швидше, нагадувало милу старовинну різдвяну листівку. Вікна та стіни прикрашали святкові гірлянди. У кутку стояла невисока, але дуже красива ялинка в кольорових блискучих кульках і дзвіночках. На кожному столику – витончені кручені свічки. За склом вітрини, серед найрізноманітніших тістечок, десертів і цукерок – витончена марципанова табличка з написом «Тільки для тих, хто чекає на дива»

Останній робочий день Ольги, в році, що минає, не задався із самого початку. Вранці, дорогою на роботу, вона послизнулася на…

11 місяців ago

— А що, Андрійку, навіщо Марії Василівні такий город великий? Хіба впорається вона з ним… а земля нині в ціні. – Аллочка знову дивиться в очі Андрію, і каже вкрадливо. – В оренду фермерам віддати землю, а матусі твоїй маленький городик залишити, що відгороджений, вистачить їй, нехай копається… а нам усе ж копійка буде на допомогу

— А що, Андрійку, навіщо твоїй мамі великий будинок, однаково ж сама. Перевези його нам, поставимо за містом замість дачі,…

11 місяців ago

Вона відчинила двері і не повірила своїм очам, за дверима стояв із букетом квітів її колишній чоловік Роман. Вона спочатку сторопіла, почувши його тихий голос: — Здрастуй, Ліно, можна увійти? Ангеліна відступила вбік, він увійшов, простягнув їй квіти: — З прийдешнім Новим роком, бажаю тобі гарного настрою і щастя. — Дякую, і тебе теж, а ти як тут? Чому прийшов? Що ти хотів? Чому ти один? – трохи оговтавшись, вона ставила йому запитання. А Роман тупцював у коридорі. Він постарів, практично весь сивий, на це одразу звернула увагу вона, йому шістдесят один рік, очі тьмяні, але чисто поголений і чисто одягнений

Настала передноворічна метушня, всі кудись поспішають, закуповують продукти візками в супермаркетах, напої, тільки Ангеліна спокійно ходить поміж рядів з продуктами,…

11 місяців ago

— Привіт, Сергію! Я вже думав, ти й забув мене цього року! – радісно сказав хрещений, коли побачив його. — З якого ще такого дива? – пожартував Сергій. – Зі святом, хрещений. Щастя тобі, здоров’я… Ну, ти знаєш! — Дякую, синку! – він часто його так називав. – І тобі всього й побільше! Заходь, роздягайся! Буду тебе з подаруночком твоїм знайомити

Сергійко ішов до свого хрещеного батька Івана напередодні Різдва, збирався пригостити його кутею і привітати з прийдешнім святом. Вони рідко…

11 місяців ago
Show more Posts
Show previous Posts