Selena

— А коли йому? Спозаранку поїхав, затемна приїхав. Та й що з нього взяти? Він на роботі, а на Нюрці все господарство і діти. Тим паче не свої діти. Так і нема рідних в неї… От же вхопилася за Василя-вдівця, думала своїх Бог дасть, а воно он як вийшло. Ганна з молодих років була дівкою справною, і в роки лихоліття працювала нарівні з чоловіками, яких у селі, залишилося зовсім не багато

— Що? Знову Нюрка своїх ганяє? — Та які вони «свої»? Ясна річ - чужі, на дітей пішла дівка. Он,…

12 місяців ago

Безцеремонно відсунувши, підкладений чемним кавалером шоколад від себе, вона глянула на нього поверх окулярів. — Хотів пригостити красиву дівчину – просипів він, втративши від несподіванки голос — А, на полювання вийшли чи що? Нікому борщі варити? Дружину шукаєте? Це не до мене, ви помилилися адресою! Розгублений, він озирнувся на всі боки, чи не бачив хто його конфузу. — Шоколад заберіть, ще знадобиться

— Шкода мені тебе, Петрику... Люба, дивилася на чоловіка повними сліз очима. Петрик закивав, себе йому було теж шкода. —…

12 місяців ago

Ось і сьогодні, він розклав велике тіло на сидіння, і розкинув лікті, щоб нікому не спало на думку посунути його. Він був настільки впевнений, що доїде з комфортом, і якось прогледів момент, коли під його ліктем опинилася маленька старенька бабуся. Відчувши підозріле ворушіння збоку, він повернув голову, і з подивом побачив поруч темне пальтечко з шапкою зверху. Пальто зі старенькою всередині, дивовижним чином вмістилося з краю сидіння, і моторно розкладало на колінах вузлики

Сонце припікало, і Вітьку, який лежав на траві, розморило, сон такий солодкий, лагідно обіймав і заколисував, запрошуючи у своє царство.…

12 місяців ago

— Я у бабусі улюбленець, – похвалився Артем, – тільки мені дозволено робити все, що захочу. Я перед тим, як тобі освідчитися, бабусі зателефонував, сказав, що одружитися хочу. На весілля запросив, але вона не могла приїхати. Ногу якраз у той момент підвернула. Я взагалі до весілля жив, як у Христа за пазухою. Зарплату витрачав виключно на себе, повністю все, до копійки. Ні на продукти, ні на комуналку ніколи не скидався – у цьому не було потреби. А ще бабуся в мене дуже економна. Вона взагалі всіма грошима в родині розпоряджається. Мати з батьком їй зарплату віддають

— Банки сфотографуй! - вимагала Алла Петрівна, - Галю, ті самі банки, які я вам дала! Скільки вже відкрили? Ти…

12 місяців ago

— Ну зрозуміло, можна взагалі не переживати і купити на честь мого ювілейних іменин корж, – артистично ображалася пенсіонерка. – Своїй матері ти такі номери скоріше за все не влаштовуєш. — У моєї матері минулого року був ювілей, вона його взагалі не святкувала, – випалила Оля. – Просто ми посиділи в сімейному колі з батьками і сім’єю брата. — Ну, це ваша особиста справа, у кожній родині свої правила, – не здавалася Ніна. – Ти прийшла в нашу, будь люб’язна поважати правила

— Я не планую грандіозне свято на честь ювілею, тому запрошую мінімальну кількість гостей, - розповідала Ніна синові та невістці…

12 місяців ago

Через рік вони випадково зустрілися з колишньою свекрухою в парку. Анна Сергіївна мала приголомшливий вигляд – засмагла, у стильній літній сукні, з новою стрижкою. — Знаєш, Мариночко, – сказала вона, обіймаючи колишню невістку. – Іноді потрібно втратити все, щоб зрозуміти, як багато ти можеш придбати. Вітя часто говорив мені: «Анюто, ти занадто багато думаєш про правила. Життя – воно ж не за правилами пишеться». Тільки тепер я зрозуміла, що він мав на увазі

— Треба кабінет твій звільнити, мамину кімнату там зробимо, я вирішив її забрати - заявив Ігор, не відводячи очей від…

12 місяців ago

— Я піду чайник поставлю, – несподівано мирно сказала Наталка. — Не треба чайник, – Марина різко встала. – Ви не зрозуміли? Нам з’їжджати треба. Завтра! Господиня квартири попередила – якщо затримаємо оплату ще на день, речі на вулицю виставить. — І куди ви всі речі повезете? – практично запитала Олена Павлівна. – На дачу? Там же холод собачий, опалення немає. — Є грубка, – вперто сказала Марина. – І електрообігрівачі купимо. — На які гроші? – хмикнула Наталя з кухні. — Знайдемо! Діма підробіток шукає, я… я теж що-небудь придумаю

— Не зрозуміла? А хто це вирішив, що ви там жити будете? Ви в кого дозвіл питали? - здивовано дивилася…

12 місяців ago

— Тільки я ж знаю, куди вона всі ці речі поділа. У дальню шафу склала, в коробки. І ночами, коли думає, що ніхто не бачить, дістає, роздивляється… А як кроки на сходах – одразу ховає. Соромиться… — Чого соромиться? — Минулого свого. Бідності. Того, що колись щаслива була просто так, без грошей цих клятих… – баба Зіна зачинила альбом. – Але й це не найстрашніше

— Ну що, отримала своє? - прошипіла Рита, нагнавши Марію в коридорі. - Довела маму до нападу своєю жадібністю? Марія…

12 місяців ago

— Ух ти, яка… – прошепотів хлопець, немов боявся, що дівчина його почує. Він згадав, що в його речах, десь на антресолях є бінокль. — Почекай, почекай… – він рвонувся в передпокій, підхопивши табурет, і миттю знайшов на високих полицях у похідному рюкзаку старенький бінокль. Яке ж було його розчарування, коли спустившись на підлогу, він побачив, що дівчина навпроти зашторила свої фіранки

Сашко був у гарному настрої. Батьки купили йому невелику квартиру в двоповерховому будинку недалеко від його роботи. — Досить із…

12 місяців ago

Мишко відчинив ключем двері, і Лисий метнувся тінню відразу йому в ноги, за ним вальяжно виплив Пух. Вони навперебій лаяли Мишка, нявкаючи на всю квартиру за його пізнє повернення і свої порожні животи. Наливши води і насипавши корму, Мишко заварив собі останній пакет локшини і, повечерявши, впав у ліжко як підкошений. Ранок, що настав о третій годині дня, позначився дзвінком водолаза: «Пірнати їдемо чи як? А то я Федору ніяк не додзвонюся»

Ранок задався не відразу... Тобто він задався одразу, але не у господаря квартири, який мирно спочивав у ліжку після бурхливих…

12 місяців ago
Show more Posts
Show previous Posts