Selena

Коли Денис сказав дружині, що вони відправляються в Карпати, в окремий будиночок з басейном в горах, радості її не було меж: — Так хотілося спокою, щоб тільки ти і я! Як ти здогадався, що я саме туди хочу? — Ось великий секрет! Ти мені місяць тому всі вуха просвербіла, про те, як твоя подружка Алінка шикарно там відпочила. Два тижні пролетіли, як один день. Еля і Денис повернулися щасливі, з купою подарунків для рідних

Денис вийшов із під'їзду, де жила його кохана дівчина - Еля. Взагалі повне її ім'я - Ельвіра, але вона його…

12 місяців ago

— Ти, що – не бачила? Я тобі довірила дочку, а ти навіть не потрудилася поцікавитися, що з нею відбувається, з якими людьми вона зустрічається, де проводить час? — Маріє, я тебе не розумію. По-моєму, ми домовлялися, що надаю Насті кімнату. Стежити, як і з ким вона проводить час, ти мене не просила. А навіть якби й попросила, я б не погодилася. Що сталося

Ніна взяла телефон - три пропущені з одного й того самого незнайомого номера. «Треба буде - ще раз подзвонять», -…

12 місяців ago

— Побачу поруч Федьку Щербака – коси обірву, вдома замкну. Зрозуміло, що слухалися не всі, і Федька, часто приходячи додому під ранок, струшував із себе солому або сіно. Не раз доводилося йому вистрибувати з вікон – добре, що двоповерхових будинків у селі не було. А коли в якоїсь молодиці зʼявлялася дитина, сільські пліткарки обов’язково приходили в будинок – подивитися, чи не схоже маля на Федора. І, кажуть, випадки були

Федір Петрович Щербак прийшов з роботи і на ґанку спіткнувся об велику валізу. Поруч із валізою стояла картонна коробка з-під…

12 місяців ago

— Ну підемо, хоча б, парком прогуляємося, – говорив Дмитро, якому боляче було бачити матір такою, – Дивись, яка краса на вулиці! Золота осінь! — Не хочу! – відповідала Марина. — Мамо, ну так же не можна! Тата вже не повернути, потрібно вчитися жити далі! — Навіщо? Я вже пенсіонерка, досить із мене, нажилася

Якби хтось років тридцять тому сказав Марині, що, вийшовши на пенсію, вона просто божеволітиме від туги, самотності й жалості до…

12 місяців ago

Коли Матвій сів вечеряти, Соня поставила перед ним тарілку зі смаженою картоплею і салатницю з маринованими огірками і помідорами з маминого городу. — Ти, пам’ятається, щось про ромштекс говорила? – запитав він у дружини. — Так ти ж грошей мені не перевів, а в мене не вистачило. Ось я і купила яйця, ковбасний сир, батон і кефір, – сказавши це, Соня налила собі в кухоль кефіру і сіла за стіл. — Соня, ти ж директор магазину, хіба ти не можеш собі зарплату взяти, яку хочеш, хоч сто тисяч? А ти приносиш додому стільки ж, скільки і я

Соня і Матвій одружилися півтора року тому. У Матвія була своя однокімнатна квартира. Не нова, але в гарному місці. У…

12 місяців ago

— Ваш стіл. Я, звісно, розумію, що ви збираєте гроші, але у вас дуже бідненький стіл, його навіть не можна назвати святковим, – напівшепотом промовила Ганна Павлівна. – Ну що це таке? Юля взагалі не могла постаратися? Кілька салатиків, три нарізки, котлети, картопля, пельмені. Не пам’ятаю, щоб ти раніше був таким, яким став після одруження. — Звичайно, до того дня я віддавав більшу частину своєї зарплати тобі, – усміхнувся у відповідь Костянтин

— Синку, я тут хотіла дещо запитати: у вас виникли фінансові проблеми? - нервово смикаючи в руках конверт із грошима,…

12 місяців ago

— Ти продала мої речі? — Ні, якби продала, зателефонувала б, – незворушно відповіла Олена. — Мамо, ти чого?! – сплеснула руками Ярослава. – Ти ж продала речі тітки Віталіни і на них купила мені телефон! Забула чи що зовсім? – діловито додала дівчинка

— Сьогодні нічого немає? - запитала Олена, вийшовши з машини і не привітавшись із сестрою. — Ні, - знизала у…

12 місяців ago

Зять кілька хвилин розгублено дивився на тещу, а потім раптом узяв її за лікоть і потягнув на кухню. Відкривши холодильник, він побіжно оглянув його і зупинив свій погляд на нижній полиці. — Знову сьогодні добре під’їли в нас. Сідайте, будемо рахувати, скільки ви з’їли, – рішуче промовив Віталій і майже силою посадив жінку на стілець

— Ой, мало не збив мене з ніг! - замахала руками в повітрі теща, на яку ледь на порозі не…

12 місяців ago

Гості прибували і прибували. Кожен із них приходив не з порожніми руками, але лише двоє близьких друзів подарували новоселам конверти з грошима. Решта несли всяку дурницю: картину з конем у масивній рамі, наляпистий сервіз, швабру… Степаненки, так взагалі, принесли солом’яну фігурку домовика. Мовляв, сильний оберіг, як у новому житлі без домовичка

— І Степаненки ще прийдуть, з роботи, ну незрузно не запросити, Іро, Ромка ж допомагав нам із ремонтом, пам'ятаєш? —…

12 місяців ago

— Бачиш, донечко, тут така справа… Ми з татом справді хотіли тобі сказати, – Наталя щосили намагалася підібрати потрібні слова, – Ми з ним… У нас… Загалом… — Та перестань уже ходити навкруги! – Олександр серйозно подивився на доньку, – Ліль, ми справді дуже раді звістці про те, що в нас скоро з’явиться онук. І сподіваємося, що і ти теж зрадієш нашому сюрпризу. Річ у тім, що ми з мамою зовсім недавно дізналися, що скоро вдруге станемо батьками

— Мамо, тату! У мене для вас новини! - Ліля зробила ефектну паузу, а потім радісно продовжила, - Я чекаю…

12 місяців ago
Show more Posts
Show previous Posts