Я пишу свою сповідь, щоб виговоритись. Друзям таке не розкажеш, та й сама знаю, треба розлучитися з таким. Але як? Він переслідує та заводить платівку, що я супер мега ревнива, він вірний і ніхто йому не потрібен і нікому мене не віддасть ніколи. І не йде нікуди. У поліції кохання не злочин. Вони нічого не зроблять з ним.
Поплутав демон мене рік тому познайомитися на роботі з ним. Він був клієнтом офісу. Написав мені потім, я відповіла, покликав на побачення, прийшла. І закрутилось. Два тижні я думала, що найщасливіша жінка на світі, а він романтичний, простий, спокійний чоловік. Думала, зустріла свою половинку.
Потім стала помічати, що йому постійно пишуть у соцмережах, казав, що друзів у нього дуже багато, він дуже товариський, любить з ними їздити на природу в похід, на сплав, за грибами, просто відпочивати, нічого такого.
Але йому й постійно дзвонили з різних номерів, не підписаних, він скидав, говорив колектори, хоч кредити загасив давно. Одного разу ми сиділи гуляли на дачі ввечері і прийшла раптом жінка похилого віку, він не зачинив двері. Була голосно включена музика, і я не чула їхньої розмови.
Вона пішла, він сказав, що вона просто друг сім’ї та принесла банки на соління, вона правда їх принесла. Потім у нього з’явилися заходи огірків і компоту з яблук, він казав, що сам усе вміє і закотив. Приносив мені на роботу обід, сказав, що приготував скумбрію на багатті сам.
Потім навіщось приніс мені колонку з музикою про кохання, з флешкою та пачкою своїх фото. На флешці були фото тієї бабусі, що заходила із банками. І відео де вони разом із сім’єю на святах були. Та й його рідня сказала, що вона друг сім’ї.
Я була під емоціями від закоханості, але якось раптом подумала, хіба казка може бути буллю? Ми тоді тільки зустрічалися ці два тижні, і то не щодня. І я одного разу залишилася з ночівлею в нього. І не стрималася і подивилася в його ноутбуці всі листування у соцмережах.
Мені було дуже цікаво, які у нього друзі, з ними він мене ще не познайомив, я нічого особливо про нього не знала. Ще я хотіла дізнатися про його інтереси, про що з ним розмовляти, на які теми жарти жартувати.
Так, я все прочитала, але там не було жодного листування з чоловічою статтю. Усі листування були із жінками, дуже відвертого характеру. І не з однієї, з трьома, близько п’ятдесяти років. Щодня він писав. Спочатку починав, просто посилаючи листівки, потім пісеньки та гіфки. Потім вітав зі святами, бажав усіх благ. Потім цікавився справами. Ну, а потім кликав на побачення. І всі погоджувалися щодо його скрипту вже відпрацьованого!
Моєму шоку не було меж. Я читала і навіть забула, що він спав поруч і міг будь-якої хвилини помітити моє читання. Не знаю, скільки пройшло часу, може години дві. Я серед ночі викликала таксі, зібрала речі, він прокинувся, йому я сказала, що мені подзвонили сусіди і сказали, прорвало трубу в мене в квартирі, треба терміново вимкнути воду. І поїхала.
Я коли читала листування, сфоткала кілька гострих сюжетів його листування і надіслала йому, щоб він зрозумів, що я не прийду більше. Він почав написувати, надзвонювати, приходити, благати не кидати його, це все було до зустрічі зі мною, він любить мене і йому ніхто більше не потрібен.
Я відправила його листування, що вони були всі ці два тижні, поки ми були разом якщо що. На що він сказав, це просто переписочки, що нічого не значать. Я запитала як так, а те, що ви обговорювали, яка була класна близькість позавчора, давай ще повторимо, це що? Він відповів, що це просто прикол, він так жартує з нею і все, у них такі жарти, і він уже всіх заблокував і видалив. Запропонував прийти та подивитися.
Шок у мене пройшов, я розмерзлася, тому що весь цей час у розлуці я сильно сумувала і плакала. І я вирішила повернутись. І так повторювалося упродовж року. Листування не закінчувалося, жінки нові все прибували, писали, дзвонили. Я йшла, він повертав. Зараз я знову пішла і знову прийде повертати. Я з’їхала на нову квартиру, скрізь заблокувала його. Але він якось завжди дізнається, де я.
Я не знаю, як від нього позбутися. Знову вмовить чи як? І знову все буде як і було, жодних змін не передбачається. І я все плачу, а він все гуляє. До речі, та старенька — його жінка спонсор. Я знаю, що ви скажете кинути його.
Я кидала тисячу разів. Не виходить, і жити так більше не можу. І ми не молоді, йому 50, мені 43. Ще й заміж кличе та дітей народити. Не дай Бог. Молю вже небеса позбавити мене від цієї мани і все марно. Я коротко описала взагалі все, що було, якщо описати все що він витворяв, будете рік і читати.
— Мені двадцять п’ять років, а з десятирічного віку я жила з бабусею по батьковій…
Антоніна із Сергієм жили, скажемо чесно, зовсім скромно, навіть бідно. Двоє діток росло. Тільки й…
— Онучка така наївна, маленька ще, каже мені: — Бабусю, ти тільки мамі не кажи,…
Погано, коли відпустка в тебе випадає на грудень. Ні, звісно, якщо ти маєш можливість поїхати…
Ніколи за чоловіком Ганни не помічалося тиранських замашок. Вісімнадцять років у шлюбі, двоє дітей: шістнадцятирічний…
— Річ навіть не в принципі, точніше, не тільки в принципі, — каже Наталя, обговорюючи…