Я не завжди встигаю готувати. І ми іноді купуємо в добре знайомому кафе їжу на винос, у зручних прозорих коробочках: лагман, плов. Усе свіже, відмінної якості. Проста хороша їжа. І завжди смачна.
Їжа – це енергія.
А одного разу ми купили їжу і всю викинули. Не те що несмачно; огидно. Хоча причепитися ні до чого: все свіже. Та сама локшина і той самий рис. І м’яса достатньо, не пожаліли. Але несмачно до того, що неможливо їсти. Як пінопласт. Хоча є і сіль, і спеції…
Це було дивно. І потім ми заїхали купити пару гарячих коржів. Офіціант у віконечку запитав: чому ми не беремо обід? Довелося сказати, що чомусь було дуже несмачно. І довго зберігався неприємний присмак у роті.
Офіціант зітхнув і зізнався, що багато хто поскаржився – несмачно.
Ні, кухар не змінився. Усе той самий працює. Хоча й горює сильно – у нього батька не стало, якого він дуже любив. Переживає, плаче, але працює. Сім’ї жити треба, чи не так?
Так. Але в стані гострого горя людина передає свою енергетику продуктам. Змінюються їхні органолептичні властивості, змінюється смак, – експерименти показали, що зв’язок є.
Адже недарма, за давнім повір’ям, при відьмі скисало свіже молоко і опара не піднімалася. А відьмами вважали часто людей, які хворіли психічно або вирізнялися крайньою злісністю і заздрісністю. Або хворіли на важку депресію, – її вважали “порчею”.
І продукти псувалися від “порчі”. Так вважалося.
Тому їжа може стати несмачною навіть у досвідченої кухарки. А якщо нас пригощає зла людина, можна навіть отруїтися – енергетична нервова система відреагує на таке “частування”.
Та й брати їжу у хворих, нещасних чи бідних теж заборонялося зазвичай – разом із їжею можна взяти й чужий негатив. Особливо, якщо ви знаєте людину або очевидно спостерігаєте ознаки хвороби чи злиднів. Або злоби…
Їжа – це енергія. Калорії, але не тільки калорії. Це і більш тонка “емоційна енергія”, як зараз це називають деякі вчені. Тому будьте уважні до того, що ви їсте і хто це приготував, якщо ви – людина з високою чутливістю.
— Ти просто непозволено багато витрачаєш, — почула Марина від свого чоловіка на другому році…
— Я його чесно виходила, оформила йому інвалідність, навіть косметичний ремонт у його квартирі поновила,…
— Чоловік, звісно, не згоден із моїм рішенням, йому маму шкода, тим паче що та…
Аліна сиділа на дивані з калькулятором і зошитом. Грудень лише почався, а в родинному чаті…
— Послухай, — суворо мовив тесть до Дмитра, — ми ж тебе до родини прийняли,…
Тишу недільного вечора в квартирі Павла та Олени розірвав дзвінок домофона. На екрані сяяло знайоме,…