Три місяці живу окремо від Вадима, спочатку він дзвонив щотижня питав: «коли додому повернешся?», а потім зрозумів, що я не збираюся і вже почав щодня дзвонити, благати повернутися

Чоловік обіцяє змінитись, але я сумніваюся. Прожили із чоловіком 6 років у шлюбі, до цього ще 4 роки зустрічалися. Коли ми одружилися, стали жити в квартирі його мами. На той момент ми заробляли однаково, і він ще мав свій бізнес.

Ми весь час лаялися через гроші, у результаті він сказав, що ми матимемо роздільний бюджет. І я це прийняла, тепер шкодую, звісно. Так і жили 6 років, скидалися на все навпіл, на продукти, на необхідні речі для дому, на поїздку на море, я випросила зробити ремонт в одній із кімнат, щоб там зробити спальню і теж вклала половину необхідних коштів і половину заплатила за холодильник, пральну машину, посудомийку та плиту.

І все це з огляду на те, що це навіть не моя квартира. Знаю, що сама винна. Але я його дуже кохала і приймала, що він не хоче забезпечувати сім’ю і хоча б продукти купувати. Ще він підіймав на мене руки і не раз ображав. Я кілька разів йшла до мами, на 1-2 дні, він завжди мене повертав, приїжджав за мною та вибачався, і я швидко його пробачала.

Він якийсь час себе нормально поводив, але потім все ставало як раніше, знову байдужість, дбав тільки про себе, знову все оплачуємо навпіл, навіть коли він почав заробляти більше за мене, все одно вимагав, щоб я за все платила.

Нещодавно він знову мене образив. Я зібрала речі та пішла. Три місяці живу окремо від нього. Спочатку він дзвонив щотижня питав: «коли додому повернешся?». Потім зрозумів, що я не збираюся і вже почав щодня дзвонити, благати повернутися, клястись у коханні, на колінах стояв, казав, що був дурним, а зараз усе зрозумів. Обіцяє, що візьме всі витрати на себе, купуватиме продукти, по дому разом усе робитимемо, навіть повернув мені гроші, які я витратила тоді на ремонт та техніку.

Ще він надсилає мені квіти та подарунки через день, каже, що змінився, став ходити до психолога, пропонує нам піти вдвох, хоче зберегти сім’ю. Мені не хочеться руйнувати нашу сім’ю, я начебто й хочу повернутися, але не вірю, що люди так можуть помінятися. Як думаєте, він справді щось зрозумів і зміниться? Додам, що нам по 30 років, дітей немає.