Я виглядаю старше своїх років і це мене засмучує. Я ніколи не боялася того, що дного дня мене не стане, але завжди боялася старості. А тепер я дивлюсь у дзеркало і розумію, що я стара. Не можу спокійно дивитися на свої фотографії, засмучуюсь. У мене брилі, зморшки під очима, нависає одна повіка, є пігментні плями.
Я намагаюся з цим боротися, більшу частину зарплати витрачаю на дорогу косметику. Я намагаюся їсти багато зелені та риби, але нічого не допомагає. Я фарбуюся, але все одно виглядаю на п’ять років старше. У мене в генах закладено виглядати старшою за свій вік.
У мене є старша сестра, вона теж виглядає набагато старшою, але вона з цього приводу не переживає, а я страждаю. Я намагалася не звертати уваги на те, як я виглядаю (все одно я себе ж збоку не бачу), але варто мені побачити своє відображення в дзеркалі і депресія накочує ще більшою силою.
Мрію про пластику, але ціни на неї за моєї зарплати просто космічні. Але я не знаю, чи буде щасливою після цієї пластики.
Останнім часом Юля ловить себе на тому, що кожна розмова з мамою дається їй дедалі…
— Та не їм я майонезу, бабусю. Ну не їм же! — Світланка вже вкотре…
Буває ж так у житті: людина роками живе поруч із нами, всміхається, вітається, а в…
— Припленталася, «зірка», — злостиво шепоче жінка собі під ніс, — буде тепер сидіти, балухати…
— Мамо, та заспокойся ти вже! — намагалася заступитися за бабу Тоню донька, але Женя…
— Оленко, а може, млинчиків? — лагідно спитала бабуся, зазираючи дівчині в очі. — Ні,…