Categories: Україна понад усе

Українські захисники кришать техніку окупантів зі “Стугни”

Українські захисники продовжують кришити техніку окупантів. На цей раз під вогонь ЗСУ потрапив зенітно-ракетний комплекс “Бук” окупантів.

Так, бійці 72 ОМБр ім. Чорних Запорожців легко управляються з ПТРК “Стугна”.

Українські майстри виявили та точно навели ракету на ЗРК росіян, який створював небезпеку для української авіації та аеророзвідки ЗСУ у цьому районі.

Anastasia

Share
Published by
Anastasia
4 роки ago

Recent Posts

А в лісі, самі розумієте, благодать! Природа дихає, синички цвірінькають, білочки стрибають… Єдине, що мене завжди обурює, — це коли собачники відпускають своїх улюбленців без намордників. Ще й так спокійно заявляють: — Та ви не бійтеся, вона не вкусить

Я вважаю, що мені неймовірно пощастило: я встигла випурхнути на пенсію ще в п’ятдесят п’ять.…

20 хвилин ago

А я от пам’ятаю, як ти мені маленькі шоколадки з роботи приносив… А як мама бачила, то такий крик підіймала! — Е-е-ех, було діло, доню… Мати ж з мене кожну зарплату до копієчки витрушувала, ще й кишені перевіряла. Тільки вона не розуміла, що я теж не в тім’я битий. Я на роботі в сейфі зі своїм інструментом завжди трохи грошей залишав. Знав же, що ти чекаєш на солоденьке

Розходилися Ілля з Ніною так, що стіни дрижали. Прожили разом майже тридцять років, двох доньок…

34 хвилини ago

Все навпіл. І пасіка теж. Вона годувала наш рід три покоління, і ще ваших онуків прогодує. Тримайтеся купи, хлопці. Бо разом ви — сила, а поодинці вас вітер рознесе. Того ж дня його не стало. У спадок братам лишилося двадцять гектарів розкішної землі на пагорбі, де стояли стрункі ряди вуликів. А ще — батьківський заповіт, який став для них непорушним мірилом совісті

Двадцять років тому, коли над селом Спасівка стояла густа серпнева спека, а повітря густо пахло…

3 дні ago

Дивись: кладеш начинку, защіпуєш посередині, потім краї… Ось і вийшов пузатий конвертик. З четвертої спроби і в мене щось вийшло. Діло пішло веселіше. — Ігорю! — раптом гукнула Ганя. — Став мантоварку, у нас руки в борошні! Чоловік прийшов, мовчки все зробив, поставив воду на плиту. — Покличеш, — коротко кинув він дружині й пішов. На мене навіть не глянув

— Ганнусю... а чого це в тебе чоловік такий похмурий? — ледь чутно спитала я,…

3 дні ago

Отак зібралися ми вчотирьох і завели душевну розмову про наше жіноче буття. Стали згадувати, підсумовувати, хто як долею задоволений. І знаєте що? Виявилося: якби дали нам шанс прожити життя наново, багато хто з нас переписав би його зовсім інакше. У кожної своя заноза в серці: в однієї — чоловік, у другої — робота, у третьої — родичі. Життєвих нюансів вистачає

Якось зібралися ми з коліжанками дитинства — давнім дівочим товариством, четверо нас. Усі вже на…

3 дні ago

Вночі свиня пороситися почала, а ветеринар десь запив і не прийшов, Ганна сама двадцять троє поросят прийняла, жодного не втратила. Після того навіть чоловіки з нею шанобливо віталися. — Ганно, — казали поважно, — може б ти в бригадири пішла? Діло знаєш. — Та куди мені, — відмахувалася вона. — Я й так ледь ноги вранці пересуваю

Ганнуся замолоду була такою, що хоч з лиця воду пий. Висока, ставна, коса русява аж…

3 дні ago