Вирішила завести третю дитину, щоб чоловік не пішов до іншої, пішла на хитрість і мені все вдалося

У мене біда. Чоловік зізнався, що досі кохає одну жінку зі свого минулого. Хотів розлучатись і йти повертати її. Вона вже одружена, дитина в неї. Не факт, що він їй ще потрібний. Але чоловік сказав: «Такі, як вона, люблять і чекають все життя. Я знаю, що вона мене любить і чекає. А заміж вийшла, щоби мені насолити».

Я волосся на собі рвала від розпачу. Ледве вмовила його почекати місяць, подумати, що сказати дітям. Вони ще маленькі, один ходить у початкову школу, інший у садок. Наприкінці відведеного терміну вмовила його на прощальну близькість.

Він випив на дні народження брата, ми ночували в гостях у їхніх батьків, їм поки що нічого не говорили про наші плани розлучатися. Нас поклали разом спати, і я пристала до нього, спросоння він погодився.

Я проколола гуму наперед у надії, що зачаття станеться. І це мені вдалося.

Коли виявилось, що затримка тиждень, а тест показав дві смужки, я стрибала від радості до стелі. Показала йому тест і сказала, що ми — доля одне одного, що Бог проти нашого розлучення, коли посилає нову дитинку помирити нас. Чоловік був шокований, не вірив, але аналіз крові все підтвердив.

Я плакала, просила не кидати мене і малюка, який ще не народився. І чоловік лишився. Наче й не було нічого. Така ж сім’я, той же домашній клопіт день у день, діти, зростаючий живіт. Чоловік поводиться добре.

Вибачення за намір піти не просив. Але дуже дбає про мене. Як завжди, коли я вагітна. Я сподіваюся, що все буде так, як хочу. Але іноді мені стає страшно.

Як Ви думаєте, він не піде, коли я народжу? Не може ж він чекати, щоб не робити мені стрес та дитину? Він так переконливо говорив тоді про свою любов до тієї жінки.