Коли одружився наш син, вирішили, що молода сім’я поки не придбає свою квартиру, житиме з нами, але невістка відмовилася. Вона запропонувала жити у її батьків, але не захотів син, бо хоч у них і чотирикімнатна квартира, але в ній, окрім батька та матері, живе старший син із сім’єю та молодша дочка.
Коли Паша сказав, що винайматимуть житло, ми з чоловіком подумали, що так вони ніколи не зберуть грошей на своє житло і вирішили переїхати жити на дачу, а молодим залишити квартиру. Я вже на пенсії, а чоловік їздить на роботу до міста, не дуже зручно, але що робити.
На початку грудня вирішили приїхати додому на два-три місяці, щоб заощадити на опаленні. Як же ми здивувалися, що невістка за такий короткий час стала повноправною господаркою і не приховувала, що не рада нашому приїзду.
Ми привезли багато всякої консервації, варення, купували продукти на всіх, навіть за цей час платили половину за комуналки. Я не могла дочекатися, поки знову поїду, хоча було так прикро, що мене так швидко вижили з власної квартири.
Коли поскаржилася на сваху, та сказала, що якщо вже залишили квартиру, то навіщо набридати молодим, якщо можна жити і на дачі, будинок дозволяє. У жовтні минулого року у нас з’явився онук, і син уже за місяць почав питати, чи приїдемо ми з батьком на зиму до них.
Ми відмовилися, ще їдучи від них, вирішили, що житимемо там, все одно в місті за все платимо, будемо тут платити за опалення. Але через деякий час вже зателефонувала невістка, сказати, що чекають на нас.
Я зрозуміла, що тепер їм знадобилася моя допомога з дитиною, бо інакше не звали б. Але ми не поїхали, не через принцип, просто все спланували, заготовили тут, взяли десяток курей та кроликів, як тепер покинути.
Син і невістка дуже образилися, син навіть сказав, що якщо нам онук не потрібний, то нема чого приїжджати тільки в гості, щоб його побачити і на літо вони до нас теж з не приїдуть. Дуже прикро, не розумію, у чому наша вина?
Аліна сиділа на дивані з калькулятором і зошитом. Грудень лише почався, а в родинному чаті…
— Послухай, — суворо мовив тесть до Дмитра, — ми ж тебе до родини прийняли,…
Тишу недільного вечора в квартирі Павла та Олени розірвав дзвінок домофона. На екрані сяяло знайоме,…
Останнім часом Валентина Миколаївна на роботі в розмовах із колегами за чаюванням участі не брала.…
Здавалося, всі родичі раптом пройнялися пекучим інтересом до організації ювілею. У кожного була своя думка,…
— Чого це ти, Вітю, останнім часом ходиш такий, мов у воду опущений? Щось трапилося?…