Я дуже зла на батьків чоловіка, коли вони прийшли мене сватати, то пообіцяли купити будинок, я в це повірила, бо думала, що вони мають цю можливість, бо не назвеш їх бідними, потім ми одружилися, і цими обіцянками мене годували доти, доки не з’явилася дитина, як тільки пройшли пологи, через час я знову поставила питання про купівлю житла, на що вони мені відповіли, що у них не вистачає грошей

Я дуже зла на батьків чоловіка. Вони крутять і маніпулюють їм, як хочуть, і особливо його мати. Коли вони прийшли мене сватати, то пообіцяли купити будинок, я в це повірила, бо думала, що вони мають цю можливість, бо не назвеш їх бідними.

Потім ми одружилися, і цими обіцянками мене годували доти, доки не з’явилася дитина. Як тільки пройшли пологи, через час я знову поставила питання про купівлю житла, на що вони мені відповіли, що у них не вистачає фінансів і що мій чоловік сам повинен заробити, а інакше потрібно задовольнятися тим, що є.

При цьому мій чоловік працює з частими відрядженнями і нерідко мене залишає одну ночувати. Про це я теж сказала його батькам, підкресливши, що йому настав час змінити роботу, тому що так справа не піде, я з дитиною не збираюся залишатися удвох і це не є сім’я.

У відповідь я почула від його брата та матері, що він добре заробляє та що нам треба купити житло! Що вони його підтримують, щоби він так працював.

А тепер постало таке запитання: «Навіщо він одружився, якщо сім’я йому не потрібна і навіщо вони обіцяли житло, якщо купити його не можуть, хоча собі ні в чому не відмовляють?». Я, звичайно, вже нічого від них не чекаю, розмовляла дуже багато про це з чоловіком, але і він мовчить, і змінити, мабуть, нічого не може і не намагається навіть.

Я хочу знайти вихід і думаю, що вихід тільки один – нагадати дану їм обіцянку і стояти на своєму, а жити поки що у батьків разом із дитиною, вказавши на те, що їхній син залишає нас самих, та й взагалі вони збиралися квартиру брати, ну так в чому проблема. Можливо, є інші варіанти? Підкажіть будь ласка.