Мені майже 34 роки. Я — самодостатня жінка з роботою та власною квартирою.
У мене є син, я його виховую та справляюся з усіма обов’язками. Я також допомагаю своїм батькам.
У житті було лише троє чоловіків, оскільки я дуже вимоглива. Я ніколи не вступаю у стосунки, у тому числі інтимні, якщо я не впізнаю і не полюблю цю людину.
Тож у мене було мало чоловіків. З одним із них ми розлучилися два роки тому, тому що він штовхнув мене, і я не змогла пробачити його.
Нині я вже два роки одна. Я маю шанувальників, але я не дозволяю їм наближатися.
Питання, чому я досі люблю свого колишнього? Логічно я розумію, що людина, яка мене образила, не є моїм майбутнім.
Але все одно. Я працюю на трьох роботах, плюс у мене є син, і я допомагаю батькам.
Я намагаюся завантажити себе повністю. Я не розумію, чому мені поки що не вдається полюбити будь-кого, чому ніхто не подобається.
Ходжу на побачення, але я чесно говорю, що не відчуваю взаємної привабливості.
Як позбутися цього почуття?
До речі, я думаю, що мій колишній уже забув про нас. Як інші люди справляються із цим, підкажіть, будь ласка.
Нашій Ксенії от-от стукне тридцять п'ять. Жінка вона вільна, під вінцем ніколи не стояла. Діточок…
Мене звати Аня. Мені 32 роки, і я маю власну квартиру в Києві. Купила її…
— Ти зовсім про родину не думаєш, — мати стояла на порозі квартири, стискаючи ручку…
— Ой, Оленко, ну й дала ж ти маху! Як уже на те пішло, треба…
Зінаїда Федорівна впевнено штовхнула двері кухні й різко загальмувала на порозі. Пакет із порожніми пластиковими…
— І що, очі відкрилися? Кращої за Катерину у світі немає? — глузливо жмуриться подруга,…