Мені 28 років і я виховую одного восьмирічного сина, і якщо з матеріального погляду більш-менш справляюся, то з вихованням я повністю дезорієнтована. У мене немає навичок спілкування з дітьми. А тепер до самої проблеми.
У сина дуже розвинені лідерські якості, він абсолютно не терпить критики на свою адресу, вважає себе вищим за інших. Вчитися він добре, дисциплінований, але проблема в тому, що він часто конфліктує з однолітками, дружбу сприймає дуже серйозно, і якщо на нього хтось накричить чи покличе, то одразу перестає спілкуватися, починає налаштовувати всіх проти кривдника.
Він дружив із сусідським хлопчиком, спочатку були конфлікти, але потім стали близькими друзями. Нещодавно знову посварилися, і син сказав, що більше не буде з ним грати, більше ніколи, налаштував інших хлопців проти нього, вони перестали з ним дружити.
Пізніше, коли почалася школа, мій син не мав часу виходити на вулицю, за цей час ті хлопчики потоваришували з тим хлопчиком, з яким посварився син, і проти якого налаштував усіх, тепер вони ополчилися проти мого.
Спочатку я хотіла згладити конфлікт, покликала всіх дітей на молочний коктейль, але мій почав говорити, що нехай усі заходять ще хлопчика. Але я як доросла людина не могла всіх запросити, а того залишити на вулиці, тому залишила всіх на вулиці.
«Це ж міна уповільненої дії! Я вже мовчу про те, що в доньки одразу після…
— Не хочу я з тобою спілкуватися! Ти поганий! Не любиш мене й не любив…
— Дякую, — сказала Оксана крізь сльози, дивлячись на розмиті вогні нічного міста за вікном…
Ігор любив непомітно дарувати невеликі подарунки своїм шкільним друзям. Як це? А підкладав їм у…
«У житті завжди має бути місце святу!» — вважала Аріна і всіма силами намагалася дотримуватися…
— Слухай, давай тільки без цих «концертів», добре? — Олексій гидливо поморщився, дивлячись, як по…