Я вирішила припинити ставити експерименти над своїм сином після того, як мені зателефонувала сусідка і сказала, що тільки-но бачила, як няня кричала на мою дитину і сильно била по руках

Перші сім місяців, поки я мала годувати сина своїм молоком, я була в декреті, потім ми найняли няню. Це була молода і дуже уважна до нашого сина дівчина, вона йому дуже подобалася, і ми спокійно лишали його з нею. Але незабаром вона сама дізналася, що чекає дитину і пішла від нас.

І до того, як дитині виповнилося два роки, ми змінили ще п’ять нянь, досвід був безпросвітно невдалим. То нянька виявлялася надто різкою та грубою, то неохайною, то просто неуважною. Я вирішила припинити ставити експерименти над своїм сином після того, як мені зателефонувала сусідка і сказала, що тільки-но бачила, як няня кричала на мою дитину і сильно била по руках.

Я звільнила няню і почала запрошувати сидіти з нашим сином мою маму. З того часу ось уже кілька років вона нам допомагає. Залишаючи дитину з нею, я спокійна. Я точно впевнена, що вона дуже уважна до онука, тому що безмірно його любить.

Вона з ним гуляє, годує та часто навіть сама готує йому їжу, потихеньку вчить читати та писати. Але все це має і зворотний бік. Тепер мама постійно повчає мене, як я маю правильно виховувати сина і тицяє мене носом у якісь зовсім незначні і навіть безглузді помилки: то я даю йому не ті вітаміни, то купила якісь не такі штани, погуляла менше, ніж годиться, не прибрала його іграшки.

Це дратує, звісно. Хочеться, щоб вона допомагала з дитиною тоді, коли я прошу її, а решту часу надала питання, пов’язані з вихованням та доглядом за дитиною мені. Однак вона вважає, що оскільки вона сидить з дитиною п’ять днів на тиждень, вона має право голосу та право вказувати мені, як краще чинити.

Крім того, мені зовсім не подобається, що свої зауваження вона часто робить мені просто за сина. Думаю, це знижує мій авторитет у його очах. Проте іншого вибору ми не маємо. Оформити сина в садок поки що не виходить, експериментувати з нянями теж більше нема сил.