Я вже 10 років живу за кордоном, тож можу допомагати батькам лише грошима, два роки тому брат запропонував татові та мамі продати свою квартиру та переїхати до нього, ближче до онуків, у нього двоє дітей – син та дочка

Історія ця про невихованих дітей мого брата. Я вже 10 років живу за кордоном, тож можу допомагати батькам лише грошима.

Два роки тому брат запропонував татові та мамі продати свою квартиру та переїхати до нього, ближче до онуків. У нього двоє дітей – син та дочка. Брат зі сім’єю живе у приватному будинку, тож батьки вирішили, що місця їм там вистачить усім.

Вони вже літні, і їм потрібний постійний догляд та турбота. Брат і невістка добре ставляться до них, а ось їхні діти не виявляють особливого інтересу до своїх дідуся та бабусі. Можна сказати, ігнорують їх та соромляться. Я сказала братові, що така поведінка їхніх дітей ображає наших батька і матір і вони не заслужили такого ставлення до себе.

Брат відповів, що зараз такий час, що немає поваги до людей похилого віку, навіть рідних. Але я навела багато прикладів наших із ним знайомих, де онуки дуже люблять бабусю. Невістка образилася, що я назвала їхніх дітей невихованими. Хіба це не так?