Прожили разом із дівчиною майже три роки. Вона у всіх відношеннях позитивна людина, але постійно говорила про шлюб. Я з самого початку наших стосунків сказав, що не одружуся до 30 років (зараз мені 27), але вона заявила, що не бажає бути у статусі коханки.
Приходжу з роботи, а вона пакує свої речі в коробки. Я спитав, навіщо вона це робить. Отримала відповідь: «Повертаюся до батьків, поки ти не передумаєш».
Я мовчки почав допомагати їй збирати речі, це розлютило її ще більше. Почала мене ображати, сказала, що ніколи не кохала мене.
Мені прикро, що так розлучилися, але не відчуваю своєї провини. У нас спочатку був договір, та й можна було потерпіти ще три роки! Але їй чомусь хотілося статусу заміжньої жінки.
Почуття пропали від її слів на мою адресу. Правду кажуть, що від кохання до ненависті один крок.
Кімната доньки стояла пусткою зовсім недовго. Скільки там того часу минуло? Може, тиждень, може, заледве…
Марина ніяк не могла збагнути, з якого дива вона раптом стала в усьому винною. Не…
Дмитро відсунув порожню філіжанку з-під кави і з насолодою потягнувся. Недільний ранок був просто розкішним:…
— Та нормальне в мене було дитинство, як у всіх, — зітхає Тетяна. — Ніхто…
Нашій Ксенії от-от стукне тридцять п'ять. Жінка вона вільна, під вінцем ніколи не стояла. Діточок…
Мене звати Аня. Мені 32 роки, і я маю власну квартиру в Києві. Купила її…